Архів категорій ˜Велика Британія

Після подій у США 11 вересня 2001 р. Велика Британія солідаризувалася з військовими діями Сполучених Штатів в Афганістані. Вона рішуче підтримала (на відміну від Франції та Німеччини) військову операцію США, спрямовану проти режиму С. Хусейна в Іраку, направивши туди військове угруповання чисельністю в 45 тис. осіб. Приєднуючись до американського вторгнення в Ірак, А. Блер, аналогічно до президента США Дж. Буша-молодшого, мотивував своє рішення тим, що режим С. Хусейна постачає, мовляв, зброю масового знищення, а це становить в умовах виходу на арену міжнародного тероризму реальну загрозу мирові й безпеці у світі. Читати повністю…

Діяльність лейбористського уряду полегшує сприятлива господарська кон’юнктура, що прийшла на зміну економічному спадові початку 90-х років. На рубежі ХХ-ХХІ ст. економіка Великої Британії зберігала стабільні темпи розвитку. Одночасно уряд дбав про подальші соціальні заходи. В результаті на наступних парламентських виборах 2001 р. Лейбористська партія вдруге підряд здобула перемогу, залишивши за собою виконавчу владу в державі.
Протягом останніх десятиліть зросла активність Великої Британії у міжнародних справах. На початку 80-х років виник воєнний конфлікт між Великою Британією й Аргентиною з приводу приналежності Фолклендських (Мальвінських) островів. Читати повністю…

Лейбористська партія, врахувавши уроки своїх виборчих поразок, пішла шляхом перегляду своїх соціально-політичних настанов, еволюціонуючи від лівого крила до центру. Цьому поворотові сприяв обраний у 1994 р. новий лідер партії Антоні Блер (1954 р. народження). Від середини 90-х років баланс політичних сил у країні змінювався на користь Лейбористської партії. На парламентських виборах 1997 р. вона здобула перемогу. Прем’єр-міністром став А. Блер. Новий уряд надав більшої автономії Шотландії та Уельсу, створивши там представницькі установи. Уряд доклав зусиль у справі поступової нормалізації становища у Північній Ірландії. Читати повністю…

Успіхи, досягнуті в оздоровленні економіки та фінансів, зміцнювали позиції Консервативної партії, уряду й особист М. Тетчер. Вона стала британським прем’єр-міністром, щ найтриваліший час перебував при владі у XX ст. Опозиційні сили лівого крила вели завзяту боротьбу проти уряду М. Тетчер, проте виявилися нездатними протиставити будь-яку позитивну програму. Однак на зламі 80-90-х років позиції «Залізної леді» почали слабнути, деякі її конкретні кроки у галузі внутрішньої й зовнішньої політики зазнали гострої критики в керівництві Консервативної партії та в уряді. Наприкінці 1990 р. вона змушена була піти у відставку. Читати повністю…

Велика Британія не тільки повністю забезпечила себе енергоресурсами, що раніше потребувало величезних коштів, а й стала експортером нафти і нафтопродуктів. Внаслідок цього значно зменшилася зовнішня заборгованість Англії. Збільшилися золотовалютні резерви. Зріс курс фунта стерлінгів.
Економічні успіхи сприяли зростанню доходів населення. Щорічні прибавки до заробітної плати становили 7-8 %. За 80-ті роки кількість акціонерів в Англії потроїлася, перевищивши 8 млн - кожен третій британець став власником акцій; 15 млн родин (60 % загальної кількості) мешкають у власних будинках або квартирах. Читати повністю…

Уряд приступив до систематичного скорочення націоналізованого сектору економіки. У боротьбі з інфляцією було взято курс на зниження темпів зростання державних видатків, зокрема скорочення соціальних програм. Уряд розгорнув наступ на тредюніони. Прийняті парламентом закони про зайнятість ускладнювали поцедуру оголошення і проведення страйків, передбачали судове переслідування організаторів «незаконних» страйків, утруднювали пікетування підприємств.
Заходи уряду викликали неоднозначну реакцію. Читати повністю…

Наприкінці 70-х років загострилися фінансово-економічні проблеми країни. Лейбористський уряд Дж. Каллагена не зміг справитися з ситуацією, і палата громад 1979 р. винесла йому вотум недовір’я. Парламент було розпущено, а на нових виборах перемогла Консервативна партія. Прем’єр-міністром уперше в історії Англії стала жінка - Маргарет Тетчер.
Консерватори прийшли до влади з чіткою програмою дій, метою якої було вивести Британію з соціально-економічного застою. Для цього М. Тетчер вважала за необхідне: по-перше, зупинити інфляцію, посилення якої розладнувало господарське життя країни; по-друге, знизити податки на прибутки корпорацій та особисті доходи, що дало б змогу збільшити інвестиції в економіку; Читати повністю…

Проти британських властей і лояльних до них ольстерських протестантів за возз’єднання Ольстеру з Ірландською Республікою. Боротьба, основною формою якої став терор, тривала протягом кількох десятиліть, то стихаючи, то розгоряючись з новою силою. Переконавшись у неможливості досягнути поставлених цілей насильницькими методами, ІРА змушена була відмовитися від терористичної діяльності. З 1998 р. в провінції встановився хиткий мир.
Зовнішня політика Великої Британії слідувала курсові, Що склався у перші післявоєнні роки. Зміцнювалося співробітництво із США й західноєвропейськими державами. Читати повністю…

Однак Британії вдалося, хоча і не без труднощів, пристосуватися до зміни зовнішньоекономічних умов. Було вжито заходів щодо переорієнтації британської зовнішньої торгівлі, збільшився товарооборот з країнами Західної Європи. Велика Британія прагнула вступити до Європейського співтовариства, але добилася цього тільки 1973 р. Вступ до Спільного ринку сприяв подальшій переорієнтації англійської економіки й зовнішньої торгівлі на країни Західної Європи.
Надзвичайної гостроти набула проблема Північної Ірландії (Ольстеру) - провінції, неоднорідної за етнічним складом та релігією. Корінне її населення - ірландці-католики. У соціальному відношенні - це незаможні верстви здебільшого некваліфікованих робітників. Читати повністю…

У зв’язку з цим необхідно було, насамперед, забезпечити високу якість і постійне зростання конкурентоспроможності англійських експортних товарів, а цього можна було досягти значними капіталовкладеннями в економіку.
Разом з тим фінансове становище країни залишалося складним. Відчувалася постійна нестача коштів. З початку 50-х років економічний розвиток країни сповільнився. Коло замкнулося: з одного боку, нестача коштів не давала змоги робити капіталовкладення в економіку, технічне переоснащення, щоб забезпечити високі темпи зростання виробництва. З другого -низькі темпи економічного розвитку гальмували поліпшення фінансового становища країни. Читати повністю…

Лейбористи, котрі прийшли до влади відразу після війни, керували понад шість років. На парламентських виборах у Жовтні 1951 р. перемогли консерватори. Прем’єр-міністром знову став В. Черчіл, який перебував на цьому посту до 1955 р., пішовши у відставку за віком (йому на той час виповнилося 80 років). З наступних консервативних прем’єрів найпомітнішою фігурою вважався Гарольд Макміллан, котрий очолював кабінет у 1957-1963 рр.
Консерваторів (після 13-річного їх правління) 1964 р. змінив лейбористський уряд Гарольда Вілсона. У 1970 р. до влади прийшов консервативний уряд на чолі з Едвардом Хітом. У 1974-1979 рр. країною знову правив уряд лейбористів, прем’єр-міністром якого був спочатку Г. Вілсон, а після його відставки (1976) - Джеймс Каллаген. Читати повністю…

У повоєнний час в Англії остаточно встановилася двопартійна система, у межах якої одна з двох провідних політичних партій - Лейбористська або Консервативна - по черзі здобуває перемогу на парламентських виборах і формує уряд, а інша, що програла, переходить в опозицію. Отже, в британському парламенті, а саме в його нижній палаті - палаті громад -більшість депутатів становили представники названих двох партій. Лейбористська, що репрезентувала лівоцентристський фланг, користувалася підтримкою значної частини робітництва, інтелігенції. Консервативна партія (правоцентристська) також мала широку підтримку серед трудового населення. Крім того, на неї здебільшого орієнтувалися землевласники, промисловці, представники середніх верств. Читати повністю…

Систему охорони здоров’я було передано у відання державних органів. Передбачалося надання населенню безплатної медичної допомоги. Уряд приділяв увагу житловій проблемі: протягом кількох років було зведено близько 1 млн індивідуальних будинків. Розширювалися права тредюніонів - головної опори лейбористів.
Однією з головних турбот лейбористського уряду були відбудова й розвиток економіки. У післявоєнні роки відбувається реконструкція господарства країни, масове оснащення підприємств новітньою технікою. Це дало змогу вже 1947 р. досягти довоєнного обсягу промислового виробництва. Читати повністю…

Велика Британія постраждала від Другої світової війни значно менше, ніж країни континентальної Європи, оскільки на її території не точилися наземні бої. Порівняно невеликими були людські втрати. Однак ведення війни вимагало величезних коштів, внаслідок чого зріс внутрішній і зовнішній державний борг. Загалом війна призвела до послаблення економічних і політичних позицій Великої Британії на міжнародній арені.
Відчутним наслідком війни і перемоги у ній стала зміна настроїв - широкі верстви англійців поділяли тепер позиції лівоцентристських сил. Цю тенденцію віддзеркалили парламентські вибори, що відбулись у липні 1945 р., на яких Лейбористська партія здобула перемогу. Читати повністю…