Архів категорій ˜Відлига (1953-1964).

Критику сталінізму в СРСР схвально зустрів комуністичний лідер Югославії Броз Тіто, який намагався побудувати у своїй країні соціалізм за власним планом. Відносини між СРСР і Югославією, розірвані за часів Сталіна через спротив маршала Тіто наказам з Москви, почали нормалізуватися з 1954-1955 pp. Однак нові спроби Москви втягнути Югославію до свого табору призвели до нової напруженості між країнами.
Розвінчання культу особи Сталіна викликало болісну реакцію керівників Китаю й Албанії. Вожді цих країн у цей період створювали власні культи. Читати повністю…

Суттєві зрушення відбулися в радянсько-американських відносинах. Хрущов вважав, що обидві країни можуть мирно співіснувати і змагатися виключно в економіці. Вперше в історії відбулися візити на вищому рівні. Влітку 1959 р. Радянський Союз відвідав віце-президент США Річард Ніксон. Восени того ж року до США з офіційним візитом прибув Хрущов. Перші контакти керівників обох наддержав викликали величезний інтерес у світі, породжували сподівання щодо припинення «холодної війни». Однак несподівано для багатьох СРСР пішов на різке загострення відносин із Заходом, використовуючи інцидент з американським літаком-розвідником, збитим над радянською територією у травні 1960 р. Читати повністю…

Зміни у зовнішній політиці СРСР у післясталінські роки відбивали тенденцію «відлиги». Лідер СРСР почав здійснювати офіційні візити в інші країни. Свій перший виїзд Хрущов зробив у Китай, де сторони домовились про повернення Радянським Союзом КНР військово-морської бази Порт-Артур. Москву теж почали відвідувати керівники інших держав. Велике враження на радянських людей справив візит прем’єр-міністра Індії Джавахарлала Неру з донькою Індірою Ганді. Тисячі людей зустрічали керівника Індії на вулицях Москви та Ленінграда. Візит широко висвітлювався радянською пресою. Читати повністю…

Разом з тим, розуміючи важливість стимулювання виробників в інтересах зростання сільгосппродукції (а її нестача відчувалася чимраз більше), керівництво вирішило підвищити закупівельні ціни. Це дещо полегшило життя колгоспників - найзнедоленішої верстви населення, однак відчутно вдарило по бюджету робітників та службовців, оскільки підвищення закупівельних цін примусило у 1962 р. підвищити і роздрібні ціни: на масло - на 50 %, на м’ясо - на 25-40 %. Неврожай 1963 р. викликав розладнання у постачанні населення продуктами, особливо хлібом. Читати повністю…

Однак згодом далися взнаки непередбачені негативні наслідки суто екстенсивного розвитку сільського господарства, зокрема ерозія ґрунтів, яка спричинила падіння врожайності зернових культур. У 1959 р. було прийнято рішення про ліквідацію машинно-тракторних станцій (МТС). їх машинний парк передали колгоспам, сподіваючись на ефективніше використання. Сільським господарством намагався особисто керувати М. Хрущов, який вважав себе спеціалістом у цій галузі. Його рішення, зокрема впровадити, навіть на півночі, посіви кукурудзи, нанесли значну шкоду галузі. Читати повністю…

Велике значення надавалося капітальному будівництву. Виникли нові металургійні заводи, хімічні комбінати, гідроелектростанції, шахти, створювались нові лінії нафто- і газопроводів. Запроваджувалися нові автоматичні лінії, ширше використовувалися науково-технічні досягнення.
Хрущов намагався розв’язати житлову проблему шляхом механізації будівельних робіт та широкого будівництва малогабаритних «п’ятиповерхівок». Побудовані нашвидкуруч, вони були розраховані на те, що через 20 років, за комунізму, будуть замінені на кращі. Мільйони нещодавніх мешканців «комуналок» та бараків уперше отримали власні скромні квартири. За 1958-1965 pp. житловий фонд країни зріс на 40 % . Читати повністю…

Батьком термоядерної зброї в СРСР був академік Андрій Сахаров, який згодом збагнув усю небезпеку виникнення термоядерної війни і став активним борцем за мир. Військово-промисловий комплекс швидко набирав сил. Хрущов похвалявся, що ракети виходять із заводів, як «ковбаси з автоматів». Майже на кожному великому підприємстві створювались секретні військові цехи для випуску оборонної продукції.
Вражаючих успіхів досягнув СРСР у дослідженні атома й освоєнні космосу. Організатором дослідницької діяльності з ядерної науки та техніки був академік Ігор Курчатов. Читати повністю…

Для того щоб прискорити темпи економічного розвитку, Хрущов на XX з’їзді партії запропонував змінити галузевий принцип керівництва промисловістю, при якому міністерства не були пов’язані між собою, на територіальний. Так були організовані територіальні управління - ради народного господарства (раднаргоспи), які об’єднували одну або кілька областей. Створення раднаргоспів дало позитивний ефект. Скоротилися бездумні зустрічні перевезення вантажів з одного кінця країни в інший, отримали додаткові стимули розвитку заводи і фабрики місцевого підпорядкування, зросла ініціатива на місцях. Читати повністю…

В 1958 р. у Москві відбувся Всесвітній фестиваль молоді та студентів, розпочалися міжнародні московські кінофестивалі, обміни іноземними туристами. Поновилось видання журналу «Иностранная литература», відкрилися нові літературні журнали, почастішали публікації молодих поетів, прозаїків, критиків, пізніше названих «шестидесятниками». В побут людей поступово входило телебачення.
Влада намагалася контролювати суспільні процеси і часом вдавалася до гострої конфронтації з творчою інтелігенцією. Читати повністю…

Через кілька місяців пройшла зміна керівництва Комітету державної безпеки (КДБ). Його очолив висуванець Хрущова - Олександр Шелепін, який до того керував комсомолом країни.
Перемоги на пленумах зміцнили позиції Хрущова, який впевнено крокував до особистої влади. У березні 1958 р. лідер компартії зайняв ще й посаду голови Ради міністрів. Чимраз більше проявлялось свавілля новоявленого вождя, його намагання поспіхом вирішувати усі питання економіки. На XXII з’їзді КПРС (1961) під керівництвом Хрущова було розроблено і прийнято нову програму партії, в якій проголошувалося: «Нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі». Читати повністю…

Натомість консервативні кола, а також чимало простих людей, запаморочених багаторічною більшовицькою пропагандою, розвінчання «великого вождя» сприйняли вороже. Однак навіть його прихильники бачили, що вперше після років страху можна було вільніше висловлювати свою думку. Люди почали критичніше ставитися до існуючого суспільно-політичного ладу.
Антисталіністський курс Хрущова зустрів опір більшості членів президії ЦК КПРС. Георгій Маленков, В’ячеслав Молотов, Лазар Каганович та інші прихильники сталінізму вступили у змову, щоб позбавити Хрущова посади першого секретаря ЦК КПРС. У вирішальний момент Хрущов знову використав у боротьбі проти своїх опонентів військову верхівку. Читати повністю…

У лютому 1956 р. відбувся XX з’їзд КПРС. У доповіді на його закритому засіданні Хрущов уперше розкрив страхітливі злочини, скоєні Сталіном і його клікою. Однак нове партійно-державне керівництво, розвінчуючи «культ особи» вождя, прагнуло переконати, що сталінські злочини були лише «деформацією» соціалізму. Хрущов закликав відкинути сталінізм і повернутися до ідей Леніна, замовчуючи при цьому, що саме цей практик комуністичного будівництва започаткував масовий терор проти мирних людей, заснував політичну поліцію та концтабори. Лідер партії негативно оцінював репресії, проте не піддавав сумнівам існуючу командноадміністративну систему. «Поганого» керівника повинен був замінити «хороший». Читати повністю…

Наступники Сталіна розуміли, що продовження політики «закручування гайок», терору і репресій безперспективне і приховує у собі небезпеку могутніх соціальних вибухів. Попереджувальним дзвінком стали повстання в’язнів у Воркуті (1953) та інших «виправних трудових таборах» ГУЛАГу. Нове керівництво пішло на деяку лібералізацію суспільно-політичного життя, яке згодом у середовищі творчої інтелігенції набуло назву «відлиги».
Після смерті Сталіна оголосили амністію ув’язненим на термін до п’яти років. На волю вийшли головно кримінальні елементи, оскільки політичні в’язні мали значно триваліші терміни ув’язнення. Це спровокувало вибух злочинності у країні. Читати повністю…