Архів категорій ˜Японія.

(Витяг)
Розділ І.
Стаття 1. Імператор є символом державності і єдності народу, його статус визначається волею японського народу, якому належить суверенна влада.
Стаття 2. Імператорський трон є династичним і успадковується відповідно до Закону про імператорську родину, прийнятого парламентом. Розділ II.
Відмова від війни. Читати повністю…

З весни 2004 р. японський військовий контингент (близько 600 вояків) приймає участь у складі міжнародних коаліційних сил в Іраку й виконує лише поліцейські функції. Восени 1997 р. в Красноярську (Росія) відбулася «зустріч без краваток» президента Б. Єльцина та прем’єр-міністра Р. Хасімото. У світі сподівалися на підписання обома керівниками країн мирного договору. Російський президент запропонував укласти не мирний договір (оскільки виходило, що 50 років тривала війна), а договір про мир, дружбу та співробітництво. Ця пропозиція не знайшла підтримки в Японії. Читати повністю…

Японська дипломатія надавала особливого значення розвитку відносин із країнами Південно-Східної Азії. У 1977 р. було проголошено доктрину Фукуди (Такео Фукуда - прем’єр Японії у 1976 -1978 pp.), яка містила три основних принципи зовнішньої політики: 1) Японія обіцяла не ставати військовою державою, 2) зміцнювати відносини довіри між країнами регіону, 3) сприяти миру і безпеці в Азії. У 1986 р. Японія відкрила свій ринок для товарів країн АСЕАН, надала їм фінансову допомогу і документацію для впровадження передової технології. Читати повністю…

Мають рацію ті політики, які говорять про «економічну дипломатію» Японії. Один з японських міністрів закордонних справ відзначав, що 90 % усієї дипломатичної роботи стосується сфери економіки. У 1972 р. відбулася помітна подія: прем’єр-міністр Танака відвідав Китай. Напередодні візиту він зустрівся на Гавайсь-ких островах з президентом США і дістав згоду на нормалізацію японо-китайських відносин. Під час переговорів у Пекіні Танака визнав уряд КНР єдиним законним урядом і заявив про те, що Тайвань є невід’ємною частиною Китаю. Читати повністю…

Однак соціаліст-прем’єр фактично продовжував курс ліберал-демократів. У роки його правління Японія зіткнулась з економічними труднощами, викликаними спадом виробництва. І хоча ці негаразди багатьма політиками оцінювалися як об’єктивні і тимчасові, все ж на вершині виконавчої влади відбулися чергові зміни. На початку 1996 р. уряд знову очолив представник ЛДП Рютаро Хасімото. Ліберал-демократи повернулися до влади, вдало використавши альянс із своїм основним політичним противником. Читати повністю…

Лідер партії займає крісло прем’єр-міністра й змушений враховувати позиції різноманітних фракцій. Опозиція має усі можливості для повноцінного існування. Проти неї не розгортаються брудні пропагандистські компанії, її не позбавляють засобів масової інформації. У жовтні 1993 р. ЛДП вперше на парламентських виборах не отримала більшості. Уряд сформували ряд парламентських фракцій. Японія змушена була відійти від так званої півтора-партійної системи (коли правляча партія завжди всесильна, а опозиція завжди безсила) і вступила у період різноманітних коаліцій. Читати повністю…

Важливим етапом у післявоєнній історії Японії стало правління уряду Ясухіро Накасоне (1982-1987). Він виступив з програмою «підведення підсумків повоєнної політики». Вона мала на меті перетворити Японію на провідну світову державу не тільки в економічному, а й у політичній та військовій сферах. Спираючись на зрослу економічну потужність Японії, Накасоне закликав позбавитися «комплексу поразки» в Другій світовій війні та приступити до ліквідації усіх систем, пов’язаних з її підсумками. Уряд домагався підняття верхньої межі військових видатків понад 1 % ВВП. Читати повністю…

Проте у в’язниці він не перебував жодного дня, оскільки мав депутатський імунітет. Незважаючи на судове рішення, К. Танака залишався депутатом парламенту і лідером найбільшої фракції правлячої партії майже до кінця свого життя. Світова енергетична криза 1973 р. завдала відчутного удару по японській економіці, яка повністю залежала від постачання нафти та сировини. Разом з тим вона змусила уряди приступити до структурної перебудови промисловості. Було прийнято рішення щодо пріоритетного розвитку енерго- та матеріалозберігаючих технологій, наукомістких галузей господарства (електроніка, виробництво комп’ютерів, роботів, засобів зв’язку та ін.). Читати повністю…

Громадськість рішуче виступила за повернення з-під управління США японського острова Окінави і домоглася перемоги: Окінава стала 47-ю префектурою Японії. На початку 1972 р. ЛДП сформувала новий уряд на чолі з Какуей Танакою. Нетривале прем’єрство К. Танаки (два роки) багато хто називає початком «золотого віку» Японії. Під його керівництвом розпочалися масштабні проекти перебудови Японського архіпелагу, що викликало будівельний бум, ліквідацію надмірної концентрації промисловості та населення у найбільших містах і створення нових індустріальних районів у менш розвинутих регіонах. Читати повністю…

Внутрішня політика урядів ЛДП відповідала потребам розвитку економіки, підвищення життєвого рівня населення. Вони, незважаючи на тиск зарубіжних імпортерів, захищали інтереси селян, штучно підтримуючи закупівельні ціни на японський рис майже втричі вищими, ніж на світовому ринку. Держава активно фінансувала програми, пов’язані з підвищенням урожайності сільськогосподарських культур. Читати повністю…

Широкий експорт високоякісних і дешевих японських товарів призвів до зіткнення інтересів ділових кіл США, Західної Європи та Японії. Ці суперечності набували характеру серйозних політичних проблем, породжували «автомобільні», «текстильні» та інші війни. Уряди Японії змушені виявляти неабияку політичну гнучкість, щоб пригасити подібні конфлікти. Бурхливий післявоєнний економічний розвиток Японії перетворив її на один з трьох центрів сучасної світової економіки поряд із США та Західною Європою. Читати повністю…

У повоєнній Японії на підприємствах виробилась так звана система пожиттєвого найму. Фірми самі підшуковують собі робітників серед перспективної молоді, дбають про постійне підвищення їхньої кваліфікації, умови відпочинку, добробуту. За кожний рік роботи адміністрація значно підвищує зарплату, тому працівник не прагне переходити до конкурента. Сам перехід до останнього часу був явищем надзвичайно рідкісним і сприймався у суспільстві з осудом, як зрада фірмі. Японський робітник, порівняно з європейським чи американським, працює інтенсивніше за нижчу платню, у нього триваліший робочий день, тиждень. Більшість робітників свідомо не використовує повністю своїх відпусток. Уже це впливає на зниження собівартості продукції. Читати повністю…

У нових галузях промисловості широко використовувалися найновіші, передусім американські, винаходи. Чимало значних технічних нововведень було запроваджено на японських фірмах:у другій половині 50-х років - нейлон, транзисторні приймачі, у 60-70-х роках - аудіостереосистеми, відеокамери та відеомагнітофони, у 80-х - комп’ютеризовані роботи, мікросхеми на кремнієвих кристалах (чіпи) та ін. Японія домінує у такій наукомісткій та технічно передовій галузі, як електронна промисловість. Читати повністю…

Більшість промисловців скористалися з цього закону, адже на тих поодиноких заводах, які збереглися після війни, майже дві третини устаткування було застарілим. Виникали нові галузі промисловості, технічно переозброювались існуючі. Зокрема, розвиток чорної металургії йшов шляхом спорудження доменних печей великої потужності, застосування новаторської киснево-конверторної виплавки сталі з безперервним розливом, встановлення потужних автоматизованих прокатних станів, впровадження матеріало- та енергозберігаючої технології тощо. Читати повністю…

Так назвали у світі перетворення, які відбулись у цій країні в ділянці господарства. Протягом усієї післявоєнної історії Японії збільшувалися капіталовкладення у промисловість. Уряди ЛДП взяли курс на перебудову провідних галузей економіки, використання найсучаснішої техніки. Поштовхом для піднесення японської промисловості стала корейська війна. Американці відмовилися від репарацій, більш того, надали японцям численні військові замовлення. За перші повоєнні роки промислове виробництво виросло майже вдвічі, й у 1951 р. Японія вийшла на довоєнний рівень. Зароджувалися промислові гіганти. Наприклад, невелика майстерня з ремонту військових вантажівок перетворилася на могутню автомобільну корпорацію «Тойота». Читати повністю…

Встановлення комуністичних режимів у Китаї та Північній Кореї викликало загострення міжнародної ситуації на Далекому Сході. У липні 1950 p., незабаром після початку агресії КНДР проти Республіки Кореї, генерал Макартур наказав сформувати в Японії поліцейський резервний корпус чисельністю 75 тис. чол., названий «силами самооборони».
Корейська війна прискорила укладення мирного договору з Японією; разом з тим схилила Токіо до військового союзу з Вашингтоном. У вересні 1951 р. в Сан-Франциско (США) відбулась міжнародна конференція. В ній брали участь 52 країни. Коли стало відомо, що Японія вслід за мирним договором підпише угоду про військовий союз із США, делегація Радянського Союзу залишила конференцію. Отже, формально СРСР і Японія продовжували перебувати у стані війни. Читати повністю…

Окупаційна адміністрація провела в країні ряд прогресивних реформ. Почало діяти антимонопольне законодавство, за яким, зокрема, були розформовані найбільші концерни. Американські фінансові радники розробили реформу податкової системи. Було зменшено податки на підприємницьку діяльність. Встановлювався твердий обмінний курс японської валюти - єни. Реформи пожвавили і посилили конкуренцію підприємців, сприяли зростанню економіки країни. Читати повністю…

Окупаційна влада запровадила у країні загальне виборче право і посприяла проведенню в квітні 1946 р. перших післявоєнних виборів до японського парламенту. Більшість місць одержала Ліберальна партія, лідер якої Сігеру Йосіда сформував уряд. Йому належить концепція післявоєнного розвитку Японії, якої дотримувались усі наступні уряди. Згідно з цією доктриною магістральний шлях Японії мав пролягати через відновлення та посилення позицій у міжнародній торгівлі і тому енергію народу належало спрямовувати на розбудову економіки, використовуючи дешеву довізну сировину, а зовнішню політику проводити під захистом наймогутнішої держави світу - США. Читати повністю…

1
Фев

Окупаційний режим. I Частина

   Автор: admin   в Японія.

Друга світова війна закінчилась розгромом Японії. На завершальному етапі війни вперше в історії було застосовано атомну зброю. 6 та 9 серпня 1945 р. на японські міста Хіросіма та Нагасакі американська авіація скинула атомні бомби. Наприкінці серпня 1945 р. на територію Японії висадились війська США. Внаслідок капітуляції Японії, згідно з рішенням союзників - переможців у війні, верховна влада в країні перейшла до рук американської окупаційної армії на чолі з відомим полководцем генералом Дугласом Макартуром. Читати повністю…