Архів категорій ˜Індія.

Перемогу святкувала «Бхаратія джаната парті», але вона не змогла сформувати свого уряду. Тут же виникла коаліція нещодавніх суперників - конгресистів та ОФ. Уряд очолив лідер ОФ Х.Д. Деве Гоуда, якого незабаром змінив його соратник по партійному блоку І.К. Гуджрал. Однак вже в листопаді 1997 р. коаліція розпалася, що спровокувало позачергові парламентські вибори. На них у березні 1998 р. перемогла БДП. її голова Атал Біхарі Ваджпаї, спираючись на союзників у парламенті, очолив коаліційний уряд, який теж виявився нестабільним. Читати повністю…

З метою прискорення інтеграції Індії у світове господарство були знижені податки для іноземного капіталу, заохочувалася зовнішня торгівля. Зросли темпи економічного розвитку ( понад 5 % щороку).
Незважаючи на успіхи уряду ІНК (І), авторитет партії без її традиційних лідерів - членів родини Неру - послабився. Водночас посилився вплив регіональних політичних сил в окремих штатах, що загрожувало розпадом єдиної Індії. Знову на політичному житті Індії позначилися міжнаціональні та міжконфесійні зіткнення. Читати повністю…

Разом з тим промисловий розвиток породив складні екологічні проблеми. У грудні 1984 р. у м. Бхопалі (штат Мадх’я-Прадеш) через порушення технологічного процесу на хімічному заводі однієї американської компанії стався викид в атмосферу токсичних речовин. Наслідки катастрофи були жахливими -2,5 тис. мешканців міста загинули від задухи, понад 50 тис. стали інвалідами.
Індія - авторитетна держава на міжнародній арені. Уряд Р. Ганді рішуче виступив за збереження єдності Шрі-Ланки. Влітку 1987 р. за наказом прем’єр-міністра Читати повністю…

Навесні 1984 р. сикхські терористи захопили Золотий храм в Амрітсарі. За віруванням сикхів, у храм, крім прихильників їхньої релігії, ніхто не має права входити. Тому наказ уряду провести військову операцію з метою очищення Золотого храму від терористів став відправним пунктом подальшого трагічного розвитку подій. 31 жовтня 1984 р. особисті охоронці, сикхи за віруванням, кількома автоматними чергами вбили І. Ганді у її резиденції. Постріли в Делі призвели до кривавих сутичок між індуїстами і сикхами. Читати повністю…

Блок «Джаната парті» виявився нестійким. Постійні чвари партнерів по коаліції відволікали членів уряду від розв’язання економічних проблем. Чергова криза призвела у 1980 р. до нових виборів. ІНК (І) здобув на них перемогу - дві третини місць у парламенті. І. Ганді повернулася до влади.
Діяльність нового уряду розпочалася на загальному тлі етнічних, релігійно-общинних та кастових конфліктів. У 1980-1981 pp. відбувалися зіткнення на релігійному ґрунті між мусульманами та індусами у північно-західному штаті Джамму і Кашмір. Читати повністю…

Під час виборів 1972 р. її партія домоглася відчутної переваги. Разом з тим, війна, хоч і короткочасна, підірвала бюджет країни. Значна кількість програм уряду, у тому числі й «програма боротьби із злиднями», залишилася без фінансування і провалилася. Економічні труднощі, і як наслідок, підвищення цін, інфляція, спекуляція, безробіття призвели до зростання народного невдоволення політикою влади. Читати повністю…

1
Фев

Уряд Індіри Ганді. ІІ Частина

   Автор: admin   в Індія.

Великого значення набули заходи, скеровані на заохочення аграрного підприємництва, здійснювалася «зелена революція» - посилене фінансування сільськогосподарського виробництва, впровадження прогресивних методів обробітку землі, поліпшення насіннєвого фонду тощо. «Зелена революція», особливо у районах зрошувального землеробства, сприяла зростанню продуктивності сільського господарства, самозабезпеченню країни зерном. Разом з тим, демографічний вибух, що охопив у той час країну, десятимільйонний потік біженців зі Східної Бенгалії, викликаний репресіями пакистанської влади, хронічне безробіття породжували соціальну напруженість у країні. Читати повністю…

1
Фев

Уряд Індіри Ганді. I Частина

   Автор: admin   в Індія.

У січні 1966 р. правляча партія IHK висунула на посаду прем’єр-міністра дочку Дж. Неру - Індіру Ганді. Обрання її відбувалось у гострій боротьбі з впливовим діячем IHK Морарджі Десаї. Це були перші ознаки розколу партії. Початок діяльності уряду І. Ганді збігся із загальними виборами 1967 р. Хоча в результаті виборів Конгрес і залишився правлячою партією, проте він втратив частину голосів. Це викликало жваву дискусію в IHK, яка й призвела до остаточного розколу партії. Опозиція на чолі з М. Десаї утворила нову партію - Організацію Конгрес. Читати повністю…

Індія рішуче позбулася залишків колоніалізму на своїй території. У грудні 1961 р. індійські війська звільнили колонію Гоа на заході Індії від португальських колонізаторів.
На початку 60-х років погіршилися індійсько-китайські відносини. Репресії китайського керівництва проти національно-визвольного руху народів Тибету і ламаїстської релігії призвели до втечі її глави - далайлами з 20 тис. прихильників до Індії. У жовтні 1962 р. поодинокі порушення кордонів переросли у широке вторгнення китайської армії до гірських областей Індії. Індійська армія зазнала поразки, а війська КНР окупували частину її території, яку утримують і дотепер. Читати повністю…

Виник і набув широкого розмаху релігійний рух общини сикхів, до якої належить переважна більшість населення штату Пенджаб. Очолювала його партія «Акалі дал» («Партія безсмертних»). Найбільш радикальні організації сикхів виступили за відокремлення Пенджабу і створення суверенної держави Халістан (Країна сикхів). У зовнішній політиці уряд Індії дотримувався ідей «позитивного нейтралітету», неприєднання до військово-політичних блоків. Індія намагалась впровадити ідеї солідарності незалежних народів Азії у боротьбі проти колоніалізму, дотримуватись дружніх відносин із сусідами. Читати повністю…

Наприкінці 1951 р. відбулися перші вибори до парламенту країни. Партія ІНК впевнено виборола перемогу, і її л ідеї Дж. Неру сформував уряд, який приступив до здійсненню широкої програми соціально-економічних перетворень. Важливою проблемою, що торкалася переважної більшост населення, була аграрна. Неру запропонував урядам усіз штатів підготувати проекти аграрних реформ, спрямованих на обмеження поміщицького землеволодіння. Держава виплачу вала землевласникам за відчужувану землю значну грошову компенсацію. Орендарям, які працювали на землі понад п’ять можливість її викупити. Читати повністю…

Добропорядні мусульмани та індуси, які роками жили поруч, по-сусідськи, у дружбі та злагоді, кидалися один на одного з кийками. Дорогами Індії та Пакистану у протилежних напрямах пересувалися юрби біженців, подекуди вступаючи у криваві бійки. За приблизними підрахунками, понад 6 млн мусульман та 4,5 млн індусів перемістилися з одного кінця країни в інший. Близкс 700 тис. осіб загинуло в індусько-мусульманських сутичках. Читати повністю…

У період існування домініону (15 серпня 1947 р. - 26 січня 1950 р.) перший індійський уряд на чолі з героєм визвольної боротьби Джавахарлалом Неру зіткнувся з величезними труднощами, спричиненими поділом країни. До складу Пакистану ввійшли західні та східні провінції Індії, які становили два окремі регіони, віддалені один від одного на тисячі кілометрів. Кордони між новоутвореними державами не враховували особливостей національного складу, географії, історичних традицій. Читати повністю…

У лютому 1946 р. у національно-визвольну боротьбу активно включилися індійські моряки військово-морської бази у Бомбеї. Команда корабля «Тальвар» («Меч») відмовилася виконувати накази англійського командування. Виступи моряків підтримало цивільне населення. Проти демонстрантів знову застосували зброю. Близько 300 осіб було вбито, майже 1700 поранено.
Піднесення визвольної боротьби, широкий осуд міжнародною громадськістю колоніалізму змусили англійський уряд піти на переговори з представниками національних сил. Читати повністю…

До і під час Другої світової війни у колоніальній Індії великого розмаху набули кампанії громадянської непокори. Започатковані визнаним лідером національно-визвольної боротьби Махатмою Ганді, вони були своєрідною формою ненасильницького опору народів Індії колоніальній владі. Це були мирні демонстрації, мітинги, припинення комерційної діяльності, бойкот виборів до колоніальних представницьких органів влади, відмова від державної служби (насамперед, в армії та поліції), ігнорування розпоряджень колоніальної влади та інші заходи. Читати повністю…