Архів категорій ˜Країни Латинської Америки.

У Бразилії за найобережнішими оцінками проживають понад 150 тис. українців. Як і в Аргентині, це переважно нащадки емігрантів з Галичини, які стали оселятися тут починаючи з 90-х років XIX ст. Основна частина емігрантів проживає на півдні країни, в штаті Парана, переважно біля містечка Прудентополіс, а також у районі столиці названого штату - міста Курітіби. Більшість українців працюють у сільському господарстві. Вже у перші десятиліття проживання в Бразилії вони, Читати повністю…

Прошарок представників розумової праці - інженерів, адвокатів, лікарів, економістів - нечисленний.
Розвивається релігійне і соціально-культурне життя Більшість аргентинських українців за конфесією - греко-католики, вони об’єднані в окрему єпархію. Менша частина іммігрантів - православні, є також невелика кількість євангелістів. З культурно-освітніх установ найбільшою є товариство «Просвіта», яке, крім центральної організації в Буенос-Айресі, має дев’ять філій у різних провінціях. У рамках Читати повністю…

Найбільше вихідців з України проживає переважно в Аргентині та Бразилії. Перші українці - емігранти з Галичини - почали прибувати до Аргентини з 1897 р. й оселялися в північних районах. Міграційні процеси тривали до Першої світової війни та в міжвоєнний період. У перші роки після Другої світової війни до Аргентини переселилися понад 6 тис. українців, які під час війни змушені були залишити батьківщину, рятуючись від переслідування з боку радянського уряду. Нині в Аргентині за найскромнішими підрахунками проживає понад 200 тис. українців Читати повністю…

Ліквідація диктаторських режимів у латиноамериканському регіоні є наочним прикладом загальної демократизації світу. По суті, в Латинській Америці залишилася тільки одна держава з диктаторським ладом - Куба. Позиції кубинського комуністичного режиму опинилися під загрозою в результаті роз¬паду СРСР. За понад 40 років свого існування уряд Ф. Кастро не спромігся створити в країні ефективну економічну систему, яка б задовольняла бодай мінімальні потреби народу. Економіка Куби цілковито залежала від регулярних поставок радянської продукції та сировини. Читати повністю…

У політичному житті латиноамериканських країн в останні десятиліття відбувся виразний поворот до ліквідації військово-диктаторських режимів і повсюдного відновлення конституційного ладу. Протягом 80-90-х років такі режими впали в 13 країнах регіону, зокрема в Болівії (1982), Аргентині (1983), Уругваї (1984), Бразилії й Гватемалі (1985), Суринамі (1985-1987), Чилі та Парагваї (1989), Гаїті (1994). У більшості випадків перехід від диктатури до демократії відбувався мирним, безкровним шляхом. На Гренаді (1983) і в Панамі (1989) диктаторські режими були повалені в ході внутрішніх Читати повністю…

Мексика в 1994 р. увійшла до утвореної з участю США і Канади Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА). Інтеграційні об’єднання виявляють чимраз більшу активність, ставлячи своєю метою поступове скасування митних тарифів, формування спільних регіональних ринків, на яких впроваджуватиметься свобода руху товарів, послуг, капіталів, робочої сили, а в ширшій перспективі ~ здійснення спільних проектів та узгодження економічної політики країн-членів. Читати повністю…

Відійшовши від системи протекціонізму, країни регіону чимраз глибше включаються у світове господарство; дедалі ширше залучаються до розвитку економіки іноземні інвестиції. Наприкінці 80-х років сума закордонних капіталовкладень у Латинській Америці становила близько 100 млрд доларів. 40 % цієї суми припадає на корпорації США, значні інвестиції належать компаніям Японії, ФРН, Великої Британії. Стратегічною метою цього ліберального курсу є скорочення розриву між державами регіону і високо розвинутими країнами. Читати повністю…

На початку 80-х років виникли чинники, які вкрай негативно вплинули на соціально-економічне становище країн Латинської Америки: впали світові ціни на основні експортні товари регіону і різко підвищилися відсоткові ставки на зовнішні позики в зв’язку з економічною кризою 1980-1982 pp. у США та інших розвинутих країнах. А іноземні запозичення важливі для латиноамериканських держав з огляду на брак власних нагромаджень. У результаті впродовж 80-х років значно сповільнилися темпи економічного розвитку регіону. ВВП щороку збільшувався ледве на 1 %, а в розрахунку на душу Читати повністю…

У 1973 р. виникла гостра політична криза, яка завершилася військовим переворотом. Владу захопила військова хунта на чолі з генералом Піночетом. Вона встанеовила режим терору і масових репресій, хоча водночас зуміла забезпечити прискорений економічний розвиток країни.
У галузі міжнародних відносин у регіоні найважливішою рисою були процеси економічної інтеграції, які намітилися ще в 50-х роках. У 1960 р. створено Латиноамериканську асоціацію вільної торгівлі, в 1980 р. реорганізовану в Латиноамериканську асоціацію інтеграції (ЛАІ). її членами стали 11 Читати повністю…

Програма, розрахована на десять років, передбачала розширення і зміцнення представницької демократії в латиноамериканських країнах як важливого чинника підтримання політичної стабільності. Запропонований Сполученими Штатами план було прийнято на надзвичайній сесії ОАД, почалося його втілення в життя. Уряд США подав країнам континенту довгострокову допомогу загальною сумою 11 млрд доларів (спершу передбачалася сума майже вдвічі більша). Хоча далеко не Читати повністю…

Латиноамериканські країни були одним з найдинамічніших за темпами розвитку регіоном світу. Щороку валовий внутрішній продукт зростав на 5-6 %. У результаті Латинська Америка з переважно аграрної стала індустріально-аграрною. Але політична нестабільність у регіоні у порівнянні з попереднім періодом не зменшилася. СРСР, Китай і Куба всіляко намагалися здійснити «експорт революції» в країни Латинської Америки. Вони надавали підтримку компартіям регіону, які все ж здебільшого залишалися нечисленними угрупованнями, позбавленими масової соціальної бази. Були спроби Читати повністю…

У галузі міжнародних відносин дедалі збільшувався вплив Сполучених Штатів Америки в регіоні. Майже в чотири рази порівнюючи з передвоєнними роками, зросли приватні капіталовкладення США в економіку латиноамериканських країн США виступали за посилення під їхнім керівництвом військово-політичного співробітництва держав Американського континенту. У 1945 р. на Міжамериканській конференції з питань війни і миру, що проходила в м. Мехіко (Мексика), було ухвалено акт, який проголошував, що «замах будь-якої держави на цілісність, територіальну недоторканність або Читати повністю…

При цьому сподівання знедолених мас нерідко намагалися використати з метою захоплення влади комуністичні елементи. Такі спроби, зокрема, мали місце наприкінці 40-х років у Колумбії та Коста-Ріці, а на початку 50-х років - у Гватемалі. Але найбільш яскравим прикладом можуть служити події на Кубі. Після встановлення у 1952 р. правої диктатури тут розпочався повстанський рух, очолюваний радикально настроєним діячем Фіделем Кастро. Опозиція боролася за повалення правлячої військової хунти, за перехід до демократичного ладу, проведення докорінних Читати повністю…

Відсталим було сільське господарство латиноамериканських республік. Тут зберігалися поміщицькі латифундії. Господарство в них вели екстенсивними методами, врожайність та продуктивність тваринництва були нижчими, ніж в індустріально розвинутих країнах.
Політичне життя республік Латинської Америки характеризувалося нестабільністю. За винятком Мексики, не було жодної держави, в якій конституційний розвиток не переривався б військовими переворотами. За 25 повоєнних років у країнах регіону їх відбулося понад 70. Читати повністю…

Під час Другої світової війни і в перші повоєнні роки значно зріс попит на сільськогосподарську продукцію латиноамериканських республік. Прибутки, які вони одержували від зовнішньої торгівлі, йшли на прискорення економічного розвитку цих країн. Характерною особливістю господарського піднесення в латиноамериканських країнах була наявність значного державного сектору в економіці. Державі належали не тільки залізниці, комунальне господарство, а й чимраз більшою мірою - підприємства нафтодобувної та гірничорудної промисловості. Читати повністю…