Архів категорій ˜Розширення агресії в Європа та Азії в 1941р.

Напад Німеччини на СРСР сприяв розширенню і зміцненню антифашистської коаліції. Вже 22 червня 1941 р. прем’єр-міністр Великої Британії У. Черчіл у виступі по радіо заявив, що його уряд надасть допомогу СРСР, оскільки агресор у разі перемоги на Сході поверне свої сили проти Англії. Через два дні про надання допомоги СРСР заявив уряд США. 12 липня 1941 р. було підписано радянсько-британську угоду про спільні дії у війні проти Німеччини.
В серпні 1941 р. США та Велика Британія підписали програмний документ антигітлерівської коаліції - Атлантичну хартію, до якої приєднався СРСР. Хартія визначала основні цілі війни для союзників - розгром країн Троїстого блоку, відновлення незалежності і суверенітету народів, які стали жертвами агресії, створення системи загальної безпеки Читати повністю…

Німецькі війська окупували територію, що перевищувала 1,5 млн кв. км, на якій до війни проживало 75 млн населення. До грудня 1941 р. радянська армія втратила вбитими, пораненими і полоненими 4,5 мільйонів чоловік.
Основними причинами масштабних поразок Червоної армії в перші місяці війни були грубі стратегічні прорахунки радянського керівництва, яке привело країну до повної міжнародної ізоляції, криваві розправи (друга хвиля репресій 37-39 років) 1937-1938 рр. над командним складом армії, під час яких було репресовано понад 40 тисяч командирів різного рангу, паралізуюча атмосфера культу особи Сталіна, що позбавляла ініціативи вищий командний склад. З другого боку, перемоги німецьких військ не в останню Читати повністю…

Причини відступу радянських військ. Після окупації Балканського півострова Німеччина та її союзники приступили до реалізації плану нападу на СРСР, бід назвою Барбаросса (який ще під час Першої Світової Війни Німеччина застосовувала при нападі на Францію, і мав назву “Бліцкрг” - блискавична війна). Ще у грудні 1940 р. було затверджено план під кодовою назвою «Барбаросса», який передбачав шляхом «блискавичної війни» розгромити СРСР, уникнувши війни на два фронти. За цим планом три групи німецьких військ - «Північ», «Центр» та «Південь» - із Східної Пруссії, Польщі та Румунії повинні були, завдаючи раптових ударів танковими та механізованими з’єднаннями, Читати повністю…

Наприкінці березня тисяча дев’ятсот сорок першого року оголосив про приєднання до Троїстого пакту уряд Югославії, однак незабаром у Югославії відбувся державний переворот, який ставив метою покласти край союзові з агресорами. У відповідь Німеччина, Італія, Угорщина і Болгарія 6 квітня 1941 р. розпочали війну проти Югославії, яка через два тижні - 17 квітня - капітулювала. Територію держави було поділено між агресорами. Болгарія захопила Македонію, Угорщина - Воєводину. Чорногорію, частину узбережжя Хорватії і Словенії передано Італії, північну частину Словенії приєднано до Німеччини. З решти території утворено маріонеткові держави Сербію і Хорватію, причому до складу останньої включено Боснію і Герцеговину. Читати повністю…

В умовах наростання жорстокої боротьби Німеччини з Великою Британією відбувалася консолідація Європейських та Азіатських країн, і утворення великих та могутніх блоків ворогуючих держав. Такі агресивні країни як,- Німеччина, Італія та Японія - 27 вересня 1940 року уклали Троїстий пакт (звідси і їх союз дістав назву “Троїстий союз”), за яким країни зобов’язувались надавати одна одній політичну, економічну і військову допомогу та поділили сфери впливу в світі. Німеччина та Італія утверджували своє панування в Європі й Африці, Японія - у Східній Азії. Вони планували втягнути у цей пакт і СРСР, пообіцявши включити у сфери його впливу території на південь від Каспійського моря аж до Індійського океану. Переговори про новий переділ сфер впливу між Німеччиною та СРСР відбувались у листопаді 1940 року під час візиту В. Молотова до Берліна. Радянська сторона вимагала Читати повністю…