Архів категорій ˜Блокове протистояння держав (друга половина 50-х - 60-ті роки хх ст.).

Становлення Руху неприєднання пов’язане з виходом на міжнародну арену молодих держав Азії, Африки, Латинської Америки. Цей рух організаційно оформився 1961 р. у Белграді» де відбулася перша конференція країн, що не приєдналися до військово-політичних блоків. У Белградській конференції взяли участь делегації 25 країн. Кількість учасників від конференції до конференції зростала і у 90-х роках становила понад 120. Читати повністю…

На словах заперечуючи наявність такої доктрини, Москва визначала свої відносини із східноєвропейськими країнами як «колективну відповідальність за долю соціалізму». У 70-х роках залежне від СРСР становище керівництва «братніх країн» щорічно підтверджувала практика кримських зустрічей з майже обов’язковим відпочинком лідерів комуністичних держав у Радянському Союзі. Свою роль у закріпленні системи усталених взаємовідносин відігравали і пільгові ціни на енергоносії та сировину, які СРСР постачав східноєвропейським країнам. Читати повністю…

Серед них виник і набрав сили рух Опору, який ставив за мету утворення на окупованих землях незалежної держави Палестини і повернення біженців до власних домівок.
Внаслідок складної дипломатичної боротьби Рада Безпеки ООН на пропозицію Великої Британії в листопаді 1967 р. ухвалила резолюцію, яка накреслила шляхи встановлення «справедливого та міцного миру на Близькому Сході». Основні її пункти - виведення ізраїльських військ з окупованих Читати повністю…

Уроки Карибської кризи були взяті до уваги обома наддержавами. СРСР і США вже не доводили протистояння до межі війни. Проте боротьба за сфери впливу в усіх регіонах тривала.
Гостре протиборство виникло на Індокитайському півострові. У 60-х роках комуністичний В’єтнам організував партизанський рух на півдні країни. США почали надавати допомогу Республіці В’єтнам, СРСР та КНР у свою чергу підтримували ДРВ. У 1964 р. американці безпосередньо втрутилися в Читати повністю…

У Карибській кризі керівники обох наддержав виявили здатність до компромісу. З’явилися нові підходи до проблем світової політики. І хоча один з лідерів комуністичного блоку Мао Цзедун заявив, що з огляду на своє величезне населення Китай виживе в атомній війні і побудує на планеті комунізм, дані світової науки спростовували таку можливість. Учені не бачили шансів для продовження життя на земній кулі в разі термоядерного конфлікту. Вони вказували і на неприпустимість радіоактивного Читати повністю…

У будь-яку хвилину могла статися трагічна розв’язка протистояння. Генеральний секретар ООН закликав керівників СРСР та США утриматися від усіляких дій, що могли б загострити становище. Вранці 27 жовтня радянською ракетою «земля -повітря» над Кубою було збито американський літак-розвідник. Військові радники Кеннеді пропонували негайно завдати по острову повітряного удару. Президент ледве стримував натиск генералів. Зі свого боку радянські Читати повністю…

Карибська (Кубинська) криза 1962 р. стала кульмінацією небезпечного протистояння двох військово-політичних блоків. Ца початку 1959 р. на Кубі відбулася революція. її лідер фідель Кастро у квітні 1961 р. проголосив курс на побудову соціалізму. Радянський Союз надав кубинському режимові значну матеріальну та військову допомогу. Між обома країнами було досягнуто таємної домовленості про будівництво на Кубі радянської ракетної бази. Устаткування для цього доставляли на острів у трюмах кораблів торговельного флоту СРСР. Читати повністю…

У вересні 1960 р. вперше в історії ООН на порядок денний Генеральної Асамблеї було поставлено питання про загальне і повне роззброєння. У виступі М. Хрущова на цьому форумі пролунали пропозиції про ліквідацію всіх армій, флотів, навіть навчальних військових закладів. Однак про їхню нещирість свідчила кінцева частина промови, в якій він урочисто пообіцяв «поховати» капіталізм. Свій план роззброєння висувала й американська сторона. В його основу було покладено ідею Читати повністю…

Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Генеральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. У 1953 p., коли СРСР і СІЛА майже одночасно оволоділи секретом водневої бомби, протистояння двох блоків вийшло на новий, термоядерний, щабель. Поряд з обома наддержавами володарями атомної зброї стали Велика Британія (1952), Франція (1960), Китай (1964). Кожна із сторін, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджувала значні арсенали засобів масового знищення, і Читати повністю…