Архів категорій ˜Курс на розрядку міжнародної напруженості та його зрив (70-ті - перша половина 80-х років).

За резолюцію, яка за кликала до негайного виведення радянських військ з Афганістану, проголосували 104 держави. Незважаючи на це, радянська інтервенція тривала далі.
Між тим у самому радянському блоці назрівала гостра криза, її проявом став виступ у 1980 р. польського робітничого класу проти комуністичного режиму. У відповідь на це влада ПНР наприкінці 1981 р. запровадила в країні воєнний стан, що викликало протести в усьому світі. Керівники багатьох Читати повністю…

Рада НАТО прийняла рішення про розміщення, починаючи з 1983 р., на території західноєвропейських країн близько 600 ракет середньої дальності. Вторгнення у грудні 1979 р. радянських військ в Афганістан стало дестабілізуючим чинником, що поклав край політиці розрядки і загострив міжнародні відносини до небезпечної межі. Притаманний СРСР експансіонізм порушив повоєнний баланс світових сил. Уперше Москва вчинила збройну інтервенцію поза простором, який Читати повністю…

Вони за лічені хвилини могли досягти будь-якої цілі в Західній Європі, тож американська «атомна парасолька», встановлена над цим регіоном, ставала малоефективною. США запропонували західноєвропейським країнам у відповідь розмістити нові крилаті ракети аналогічної дії. Західноєвропейські уряди опинилися перед вибором: або зважитись на доозброєння й тим самим викликати різке незадоволення Москви, або поступитися її тискові, внаслідок чого збільшився б ризик Читати повністю…

У другій половині 70-х років головною міжнародною проблемою залишався захист людства від ядерної катастрофи. Новий етап гонки озброєнь розпочали США, оголосивши у липні 1977 р. про наміри озброєння своїх армій нейтронною бомбою та самонацілюваними ракетами. Сполучені Штати свідомо втягували Радянський Союз у таке своєрідне «змагання», а кремлівське керівництво без тіні сумнівів приймало виклики Заходу, не беручи до уваги непропорційності економічних потенціалів Читати повністю…

Натомість пропозиції СРСР щодо укладення договору про ненапад Пекін незмінно відхиляв. Після смерті Мао Цзедуна в 1976 р. нове китайське керівництво обрало політику відкритості Заходу й модернізації економіки. Це посилило міжнародний авторитет Китаю. У 1978 р. КНР та Японія уклали мирний договір. Наступного року США і КНР встановили дипломатичні відносини. Чим ближчим ставав Пекін до Заходу, тим більше він віддалявся від комуністичного блоку. Читати повністю…

Лідер ісламської революції аятола Хомейні вимагав від США негайного повернення в Іран шаха для здійснення суду над ним. Це була безпрецедентна акція в історії міжнародних відносин. Сполучені Штати розірвали з Іраном дипломатичні відносини, ввели економічні санкції. Спеціальна десантна група за наказом президента Картера намагалася силою зброї пробитися у Тегеран, однак
зазнала поразки. Читати повністю…

Завдяки зусиллям американських дипломатів окреслилися контури мирного врегулювання довготривалого ізраїльсько-арабського конфлікту. Президент Єгипту та прем’єр-міністр Ізраїлю за посередництва президента СІЛА вперше погодилися на переговори і в березні 1979 р. у Кемп-Девіді (резиденція американського президента поблизу Вашингтона) підписали мир між двома державами. Незважаючи на гостру критику Кемпдевідського договору арабськими країнами та комуністичним Читати повністю…

На Близькому Сході у жовтні 1973 р. вибухнула чергова війна: Єгипет зненацька напав на Ізраїль. Ізраїльтяни успішно відбили напад і перейшли в контрнаступ, внаслідок чого араби опинилися під загрозою поразки. Москва, що досі не реагувала на приготування арабів до війни, тепер зажадала від Вашингтона негайно зупинити наступ американського союзника. США відгукнулися на цей заклик, і за ініціативою обох сторін - радянської та американської - Рада Безпеки ООН звернулася до воюючих сторін з вимогою негайно припинити війну. Противники виконали цю вимогу. Читати повністю…

У той час, коли в Європі відбувався процес розрядки міжнародної напруженості, на інших континентах жевріли старі та розпалювалися нові локальні збройні конфлікти. На Індостанському півострові не припинялося суперництво між Індією та Пакистаном. Якщо раніше ці держави вдавалися до зброї через прикордонні суперечки (війни 1947 і 1965 pp.), то на початку 70-х років стосунки між ними загострились у зв’язку з проблемою Східного Пакистану. Бенгальці, які населяли цей регіон, Читати повністю…

Гельсінкський акт ґрунтувався на Статуті ООН, Загальній декларації прав людини і на міжнародних пактах прав людини. Заключний акт Наради формально не є міжнародною угодою - це своєрідна багатостороння декларація морально-політичних зобов’язань. При цьому різні держави підкреслювали значення тих чи інших аспектів Гельсінкського акта. Комуністичний блок наголошував насамперед на непорушності кордонів, оскільки це підтверджувало радянські здобутки в Читати повністю…

Кульмінацією розрядки стала Нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі. Вона пройшла три етапи. Перший припадає на літо 1973 p., коли у столиці Фінляндії зібралися міністри закордонних справ 33 європейських держав (окрім Албанії, комуністичні лідери якої проводили політику ізоляції від зовнішнього світу), США та Канади. Міністри узгодили порядок денний майбутнього форуму. На другому етапі, що тривав з весни 1973-го до літа 1975 p., ретельно готувалися документи Наради Читати повністю…

Радянсько-американські домовленості на найвищому рівні - характерна прикмета міжнародного життя 70-х років. Обмін візитами лідерів звичайно завершувався підписанням важливих угод, пов’язаних з розрядкою міжнародної напруженості. У США панувала думка, що комуністичну загрозу можна послабити шляхом посилення торговельних і культурних зв’язків, визнанням існуючої розстановки сил у Європі, досягненнями домовленостей щодо обмеження гонки озброєнь. Водночас СРСР, Читати повністю…

Порозуміння у справі Західного Берліна, яке підтвердило юрисдикцію колишніх членів антигітлерівської коаліції над цією частиною міста, уможливило проведення переговорів між двома німецькими державами, що завершилися у грудні 1972 р. підписанням угоди. Вона підтверджувала державну окремішність ФРН і НДР. Наступного року обидві німецькі держави стали членами ООН.
Серйозним випробуванням для європейської безпеки стала кіпрська проблема. Після здобуття Читати повністю…

Стало очевидним, що укладення подібного договору між Варшавою та Бонном є лише питанням часу. 7 грудня 1970 р. у Варшаві керівники двох держав підписали Договір між ПНР та ФРН про основи нормалізації їх взаємовідносин. Обидві сторони зобов’язалися поважати територіальну цілісність одна одної і не висувати таких претензій також у майбутньому. Незабаром Варшава і Бонн встановили дипломатичні відносини. Читати повністю…

На початку 70-х років ціною величезних зусиль СРСР досягнув паритету (рівності) в ядерних озброєннях із США. Арсенали ядерної зброї обох блоків були вкрай переповнені. Зростаюча напруженість радянсько-китайських відносин і водночас безславна в’єтнамська авантюра Вашингтона змушували лідерів обох блоків шукати компромісів у протистоянні. Зменшити загрозу війни на континенті прагнули й провідні політики процвітаючої Західної Європи. Центральною проблемою тут Читати повністю…