Архів категорій ˜Посилення боротьби в окупованих країнах під впливом перемог союзників

В Італії на окупованій Німеччиною території створювалися численні партизанські загони, що носили ім’я Дж. Гарібальді. З осені 1943 р. проти окупантів розгорнулися воєнні дії, які координував Комітет національного визволення.
В Югославії сили руху Опору були поділені: частина підпорядковувалась емігрантському урядові в Лондоні, а більшість очолювали комуністи під проводом Йосипа Броз Тіто. Вже в листопаді 1942 р. вони сформували Народно-визвольну армію, яка визволила від окупантів частину території країни.
У Польщі основною силою руху Опору була Армія крайова, яка підлягала еміграційному уряду в Лондоні. Героїчними виступами проти окупантів було повстання Читати повністю…

Незважаючи на жорстокий режим, в окупованих країнах Європи і Азії поступово зростав рух Опору. Форми його були різноманітними, поступово пройшовши у своєму розвитку ряд етапів - від саботажу на виробництві і здійснення поодинокими особами диверсій у перші роки окупації до систематичних, спланованих дій підпільних груп і організацій, а також створення озброєних партизанських загонів з метою проведення широкомасштабних операцій. З особливою силою рух Опору розгорнувся під впливом перемог союзників у 1943-1944 рр., а також на заключному етапі війни. В окремих країнах -Франції, Італії, Югославії, Польщі, Китаї, В’єтнамі, Бірмі, Малайї, Індонезії - рух Опору набрав масштабів національно-визвольної війни, в якій брали участь сотні тисяч бійців. Читати повністю…

Мільйони військовополонених та мирних жителів поневолених Європейських, Азіатських та Африканських країн були насильницьки вивезені на каторжні, примусові, тяжкі роботи до Німеччини, інших країн окупантів, де з ними безжально поводилися як з рабами, примусуючи робити їх тяжку працю, майже не годувавши їх, та утримувавши в жахливих, нелюдсбких умовах. Для залякування населення окупованих фашистами країн і утримання його у покорі широко застосовувалась загальна система розправ над заручниками. Символами жорстокої німецької окупаційної політики стали такі населені пункти: Орадур у Франції, Лідіце у Чехословаччині, Хатинь у Білорусі, де жителі Читати повністю…


Здійснюючи жорстоку агресію в Європі, Азії й Африці, країни Троїстого пакту проводили жорстоку окупаційну політику, яка включала нещадну експлуатацію та пограбування поневолених народів, жахливі знущання, терор і масове винищення населення. Претенденти на світове панування, виходячи з расових теорій, проголошували про встановлення “нового порядку”, суть якого зводилася до ліквідації всіляких прав людини та демократичних свобод, до грубого насильства і безправ’я, геноциду щодо “неповноцінних народів» - слов’ян, євреїв, циган. Гітлерівці намагались таким чином розширити «життєвий простір» для «арійської нації». Для знищення «неповноцінних народів» створювались безмежні кількості спеціальних концтаборів, найбільшими з яких були “Освенцім” Читати повністю…