У післявоєнний період американський художник-абстракціоніст Дж. Поллак став засновником абстрактного експресіонізму, для якого характерні нові прийоми і засоби. Процес художньої творчості стає для таких художників самоціллю. У процесі роботи художник хаотично накладає на полотно фарби, причому не тільки пензлем, а й сторонніми предметами, наприклад палицею, ложкою. Окремі художники-абстракціоністи прагнули досягти досконалості в гармонізації кольору і форми; Читати повністю…

Друга світова війна з її руйнівними наслідками, протиборство двох військово-політичних блоків, урбанізація, що призвела до масового переселення людей в міста і відірвала їх від традиційної культури, широкомасштабне безжалісне винищення природи та інші негативні явища помітно вплинули на розвиток усіх видів мистецтва.
У післявоєнні роки запанував модернізм. Провідна роль у модернізмі утвердилася за безпредметним (абстрактним) мистецтвом, яке відоме під назвою абстракціонізму. Ця течія, що базується на відмові Читати повністю…

Навіть в умовах жорсткої комуністичної цензури окремі письменники і поети, використовуючи «езопівську мову» намагалися проявити свою творчу індивідуальність. Яскравим прикладом такої «езопівської мови» є творчість А. Ахматової. В поетичній збірці «Біг часу» і лірико-епічній «Поемі без героя», а також у віршах, опублікованих після її смерті («Реквієм. 1935-1940»), вона виступає як великий майстер віршованої форми, класичної поезії, її відточеної завершеності. За прояви Читати повністю…

З 60-х років в літературі зароджується постмодернізм -термін, що означає сучасну стадію розвитку модернізму. В творах постмодерністів доводяться до крайності всі основоположні принципи модернізму, і особливого значення надається пізнавальним можливостям людини, її місцю і ролі в сучасному світі найдосконаліших технологій та екологічних катастроф. Тексти постмодерністських творів - фрагментарні, принципово несистематизовані, різностильні, часто у вигляді відкритих або Читати повністю…

Вершиною його драматичної творчості післявоєнного періоду стала п’єса «Кавказьке крейдяне коло».
На противагу творам реалістів С. Беккет (драма «В очікуванні Годо»), Е. Іонеско (п’єса «Кінець гри») і їхні послідовники заперечують принципи раціональної поведінки людей, глузують з традиційних понять моралі, проводять ідею даремності всіх людських зусиль. У драмах Е. Іонеско «Урок», «Носоріг», «Повітряний пішохід» проводиться ідея безглуздості людського буття, карикатурності Читати повністю…

Найбільших успіхів у зображенні людського буття досягнув А. Камю. В романах «Бунтівна людина», «Чума», повісті «Падіння» він звертається до теми вини і моралі. Розглядаючи теорію і практику протесту проти влади, піддаючи критиці тоталітарну ідеологію, в тому числі комуністичну, та диктаторські режими, які посягають на свободу і гідність людини, він розкриває вирішальне значення людської совісті у протистоянні гнобленню та брехні. Частина письменників-екзистенціалістів велику Читати повністю…

Серед них широкої популярності набули твори Дж. Болдуїна («Інша країна», «Скажи, коли пішов поїзд»), Гарпера Лі («Вбити пересмішника»), П. Моріссона («Пісня Соломона»).
Великий вплив на розвиток американської післявоєнної літератури мали твори Е. Хемінгуея. «Старий і море» - лірична повість про рибалку, в якій прославляється дух боротьби при повній відсутності матеріальної вигоди. Його остання велика публікація - автобіографічна книга «Свято, яке завжди з тобою» (1960). Читати повністю…

Нестабільність і тривожність післявоєнних років, крах життєвих надій, негативні сторони індустріального виробництва - все це викликало незадоволення людей, виразником інтересів яких у 50-ті роки стали письменники, що отримали в Англії назву «розгнівані молоді люди». Серед них виділяються своїми романами Дж. Уейн («Поспішай вниз»), Кінгслі Еміс («Щасливчик Джим»), Джон Брейн («Шлях нагору»). Типовим героєм цих романів є молода претензійна людина, що постійно Читати повністю…

Після тривалих років фашистської диктатури відбувається відродження італійської літератури. Основною тенденцією в її розвитку був неореалізм з епічними полотнами про долю народу в роки історичних випробувань. Творам неореалізму притаманне поєднання ліризму і розвінчання соціального зла. Антифашистська тематика та ідеї відродження нації характерні для творів Р. Вігано («Аньєзе іде на смерть»), В. Пратоліні («Квартал», «Повість про бідних закоханих»), Фр. Іовіне («Землі Сакраменто»). В цих творах головними героями є проста людина -ремісник, селянин. Читати повністю…

Герої його романів страждають від національного і соціального приниження, голоду, бездомності (романи «Ввечері ворони відлітають додому », «Кава без смаку », драма « За дверима »). Його послідовники об’єдналися після смерті письменника в 1947 р. в «Групу-47» (Г.В. Ріхтер, Е. Шнабель, А. Ауерт). Пізніше до «Групи-47» примкнув Г. Белль, який поряд з воєнною тематикою започаткував у ФРН нову тему «нездоланного минулого». її в 50-60-ті роки продовжили В. Каппен (роман «Смерть у Римі»), 3. Ленц («Дуель з тінню», «Людина в потоці», «Хліб та ігри»). Читати повністю…

Яскравої виразності літературі післявоєнного періоду надають твори письменників - лауреатів Нобелівської премії: Франсуа Моріака (1885-1970), Альбера Камю (1913-1960), Сен-Жон Перса (1887-1975), Клода Сімона (1913-1987) (Франція); Томаса Еліота (1888-1965), Вільяма Голдінга (1911-1983) (Англія); Вільяма Фолкнера (1897-1962), Ернеста Хемінгуея (1899-1961), Джона Стейнбека (1902-1968) (США); Генріха Белля (1917-1985) (Німеччина); Кавабата Ясунарі (1899-1972) Читати повністю…

Література другої половини XX ст., спираючись на кращі світові традиції класиків попередніх поколінь, утверджувала ідеї гуманізму, сприяла загальнолюдському прогресу. На її розвитку позначались трагічні наслідки Другої світової війни, розкол світу на два табори з ідейним і ядерним протистоянням, глибокі екологічні та соціально-політичні проблеми, породжені науково-технічною революцією. Певні зміни суспільних настроїв людей післявоєнного світу спричинила високорозвинута технологія Читати повністю…

Тривале насаджування комуністичної ідеології в СРСР, країнах Центральної та Східної Європи, яке супроводжувалося переслідуванням, а не раз і фізичним знищенням інакодумців, завдало непоправної шкоди розвиткові всіх галузей гуманітарних наук. Лише наприкінці 80-х років виникли передумови для їхнього успішного розвитку. Однак і нині в комуністичних країнах та інших тоталітарних державах відсутні належні умови для розвитку гуманітарних наук. У центрі уваги гуманітаріїв усіх країн стоїть питання про ставлення до загальнолюдських цінностей: свободи особистості, рівності людей Читати повністю…

Гуманітарії почали успішно впроваджувати досягнення математичних і технічних наук. Комп’ютеризація, моделювання, застосування кількісних методів прискорюють науково-дослідницькі роботи в усіх гуманітарних науках, допомагають глибоко і всебічно вивчати питання, які раніше були незрозумілими і недосяжними для вчених. У галузі філософії, історії, юриспруденції, психології зроблено спроби з вершин наукових досягнень XX ст. узагальнити підсумки розвитку цих наук. Читати повністю…

У 1955 р. вперше в хірургічній практиці здійснено пересадку нирки. Хірург К. Бернард (Південно-Африканська Республіка) вперше в 1967 р. здійснив пересадку людського серця. З того часу аналогічні операції провели хірурги інших країн. Хоч досі ще не з’ясовано проблеми відторгнення чужорідних органів, до кінця 90-х років значно зросла кількість успішних операцій з пересадки серця. Альтернативою пересадці служить застосування апаратів, які заміняють органи або стимулюють їх роботу. Читати повністю…

Значна частина відкриттів у біології та медицині була результатом інтеграції цих наук з фізикою та хімією. На стиках інтеграційних процесів виникли такі нові галузі і напрями, як біофізика, біохімія, радіаційна біологія, біоніка, космічна біологія, біотехнологія. У генетиці зроблено відкриття, які породили нову галузь - генну інженерію. У 1953 р. англієць Ф. Крік і американець Дж. Уотсон зробили важливе відкриття, відтворивши модель дуже складної молекули ДНК у вигляді двох переплетених ланцюжків хімічних сполук - подвійної спіралі. Це відкриття проклало дорогу Читати повністю…

Винайдені в 1955 р. оптичні волокна, або світловоди (гнучкі скляні нитки), що пропускають світло, прислужилися створенню ендоскопа. Виникла волоконна оптика, за допомогою якої можна вивчати внутрішні органи людини. У галузі математичних наук у післявоєнні роки успішно вирішувалися теоретичні проблеми, а також завдання програмного управління новими засобами розрахунків і автоматизації. Читати повністю…

У 1947 р. американські вчені винайшли транзистор, який замінив електронні лампи, працював швидше і був значно меншим за розмірами. У 1957 р. на цій основі створено першу в світі мікросхему, що вміщалася на маленькій платівці кремнію. Відтоді мікросхеми почали застосовуватись у комп’ютерах - машинах, що зберігають і обробляють інформацію. У 50-60-х роках здійснено перехід до нових комп’ютерів на транзисторах. З середини 70-х років, коли з’явилися комп’ютери з дуже малими і швидкодіючими мікросхемами, почалась епоха масової комп’ютеризації. Читати повністю…

Спільний політ американських, французьких і російських космонавтів на станції «Мир» 1998-1999 pp., українського космонавта Л. Каденюка на американському кораблі ще раз засвідчили про широкі перспективи міжнародного співробітництва в освоєнні космосу. Американсько-українсько-норвезька програма запуску ракет з водного простору, успішно розпочата в 1999 р. на основі апаратів, виготовлених українським підприємством «Південмаш», розширює можливості вивчення Всесвіту. Читати повністю…

Виведення американцями на стаціонарну орбіту штучного супутника зв’язку в 1964 p., висадка у 1969 р. американців Н. Армстронга і Е. Олдріна на Місяць а також запуск першого космічного апарату, який у 1973 р. вийшов за межі Сонячної системи, свідчили, що США у космічному суперництві з СРСР почали його випереджати. У липні 1975 р. вперше відбулося стикування в космосі кораблів «Аполлон» (США) і «Союз» (СРСР), запущених з територій двох держав. Американські астронавти і радянські космонавти виконували спільну наукову програму. Цей політ продемонстрував реальні Читати повністю…

Донедавна кожен четвертий вчений у світі займався питаннями, прямо чи опосередковано пов’язаними з військово-промисловим комплексом. Мілітаризація науки завдала значних матеріальних втрат людству, перешкоджала розв’язанню глобальних проблем сучасності: боротьбі з голодом, неписьменністю, невиліковними хворобами. Читати повністю…

У післявоєнний період в усіх індустріальних країнах різко зросли видатки на освіту і наукові дослідження. Вони становили від 4 до 10 % валового внутрішнього продукту. У США, наприклад, видатки на науково-дослідну роботу з 1950 по 1980 р. зросли в 4 рази. Тут 90 % зростання продуктивності праці забезпечувалося за рахунок технічного прогресу. Такі ж показники характерні для Японії та ФРН. Читати повністю…

У другій половині XX ст. людство увійшло у епоху науково-технічної революції (НТР). В усіх наукових галузях, зокрема у фізиці, хімії, біології, геології, астрономії відбулися докорінні зрушення, було зроблено численні наукові відкриття, внаслідок чого виникли нові самостійні науки і напрями наук. Надзвичайна складність наукових експериментів, постійно зростаюча вартість обладнання спонукали вчених до об’єднання своїх зусиль, створення великих лабораторій, цілих наукових комплексів. Читати повністю…

На тлі значних успіхів в організації освіти пекучою проблемою сучасності залишається масова неписьменність у країнах, що розвиваються. Тривале колоніальне панування, слабкий економічний розвиток, вкорінені етнічні та родові традиції призвели до значного відставання цих країн в організації освіти і забезпеченні письменності населення. Наприклад, в Індії, Пакистані, Бангладеш, Ірані частка письменного населення становить лише 20 %, а в Афганістані, Судані, Чаді, Мавританії - не більше 10 Читати повністю…

Розширюються можливості для неформального навчання, поза межами звичних шкіл і вузів.
У 80-х роках в індустріальних країнах було прийнято закони про обов’язкове навчання у школах обчислювальної техніки і основ інформатики. Комп’ютеризація стала одним з основних чинників модернізації навчання. Провідне місце в цій справі займає Японія. Пошук нових ідей і підходів та їх реалізація спонукали до розробки і прийняття національних і міжнародних проектів реформ освіти. Читати повністю…

Розширення шкільної мережі не супроводжувалося належним підвищенням якості знань. Нерідко навчання проводилося за довільно обраними програмами, природничі та математичні дисципліни викладались у дуже звуженому обсязі. Випускники шкіл часто не могли без додаткової підготовки продовжувати навчання у вищих навчальних закладах. У результаті зростала кількість напівграмотних випускників, не здатних виконувати найелементарніші операції на виробництві, прості професійні доручення в установах. Читати повністю…

Провідними тенденціями розвитку освіти в індустріальних країнах є її демократизація, розбудова навчальних закладів усіх рівнів, удосконалення форм і методів навчання, його технізація. Вимогу обов’язкового навчання дітей шкільного віку закріплено в законодавстві переважної більшості країн. У розвинутих державах практично всі, хто прагне вчитися, мають змогу здобути принаймні середню освіту. Зокрема, кількість випускників середніх шкіл у США, Великій Британії, Франції, Японії зросла Читати повністю…

Найважливіші соціально-економічні зміни, що відбувались у країнах зарубіжного світу впродовж повоєнних десятиліть, найяскравіше відобразились у галузі освіти. Усвідомлення вирішальної ролі освіти у розвитку суспільства призвело до радикальних реформ в освітній системі. Вони стали важливою складовою частиною соціальної політики багатьох країн світу. До цієї сфери привернуто увагу урядів, парламентів, політичних партій і громадськості. Основна мета реформ - ліквідація Читати повністю…

За доступністю і порівняно простою системою відтворення мистецьких праць криється небезпека поширення псевдокультури, розрахованої на невибагливого споживача. Це створює ілюзію, що не потрібно спеціальної підготовки для сприйняття творів мистецтва і належної оцінки роботи митців. У другій половині XX ст. масова культура продукується численними комерційними центрами, які часто в гонитві за прибутком тиражують «твори», які нічого спільного не мають з високими естетичними і моральними цінностями культури. Читати повністю…

Це зближує людей планети незалежно від національності, раси, партійної та релігійної приналежності. Міжнародні фестивалі і конкурси, які стали вже традиційними в другій половині XX ст., сприяють духовному взаємозбагаченню народів, служать своєрідним еталоном для оцінки досягнень у різних галузях культури. Міжнародні культурно-освітні програми, які проводяться під егідою ООН, сприяють вихованню в дусі глибокої поваги до культурних надбань усіх народів. Читати повністю…

У тоталітарних країнах насаджувалась уніфікована «соціалістична культура», а найменші прояви інакодумства розцінювались як антидержавна діяльність і суворо переслідувалися. Люди були позбавлені можливості користуватися культурними здобутками минулих часів. Боротьба проти впливу «буржуазної ідеології», «занепадницької культури» Заходу розглядалася в усіх комуністичних державах як першочергове завдання партійних та урядових установ. Так звані «культурні революції» Читати повністю…

Культура другої половини XX ст. - це створене і нагромаджене людством матеріальне та духовне багатство, яке служить дальшому розвиткові творчих можливостей світового співтовариства, його економічному і соціальному прогресові. Сучасна світова культура базується на результатах матеріальної і творчої діяльності всіх попередніх поколінь народів нашої планети. Глибокодумний вислів І. Ньютона: «Я - карлик, що стоїть на плечах гіганта!» - правдиво відтворює взаємозв’язок Читати повністю…

Під тиском громадської думки іспанський уряд прийняв рішення про виведення свого контингенту із Іраку. Так само поступили й Філіппіни з метою визволення захопленого у заручники громадянина своєї країни. Фронт тероризму у світі шириться. Якщо раніше терористи переважно керувалися прагматичними міркуваннями щодо політичної та соціальної доцільності терактів, іншими факторами, то сьогодні смерть та руйнування перетворилися на самоціль. Читати повністю…

Країна поділена на три «зони відповідальності» - американську, англійську та польську. На перших порах на допомогу миротворчим контингентам цих трьох держав погодилися виставити свої підрозділи Італія, Іспанія, Данія, Болгарія, Голландія та Україна, а у подальшому коло держав - учасниць миротворчої місії розширилося. Миротворчі контингенти перебувають у бойовій обстановці. Майже щотижня в Іраку відбуваються терористичні акти, спрямовані проти мирного населення, Читати повністю…

Президент США назвав Ірак, Іран та Північну Корею - «віссю зла», провівши, таким чином, паралель між ними і країнами фашистського блоку в період Другої світової війни. Адміністрація США вирішила розпочати війну проти Іраку. Спроба Вашингтона скористатися ООН для схвалення своїх планів зазнала невдачі. Постійні члени Ради Безпеки -Франція, Китай висловилися проти війни, а Росія рішуче зая¬вила, що скористається правом «вето», якщо резолюція про Ірак буде поставлена на Читати повністю…