Президент Дж. Буш-молодший у зверненні до нації заявив, що 11 вересня було здійснено акт війни проти США, тому американці використають усі ресурси для того, щоб знищити глобальну терористичну мережу, і закликають кожну державу приєднатися до цієї боротьби. Водночас президент поставив вимогу правлячому афганському режиму «Талібан» видати владі Сполучених Штатів усіх лідерів організації «Аль-Каїда», відповідальної за теракти 11 вересня, які переховувалися в Афганістані. Читати повністю…

У цілому на спілку 25 держав припадає чверть світової торгівлі та більше половини обсягів зовнішньої допомоги і підтримки країнам, що розвиваються. ЄС прийняв нову конституцію, сформував нові структури керівництва. Союз розробляє спільну оборонну політику й створює європейські воєнні сили швидкого реагування. У найближчих планах -запровадити єдине європейське громадянство. Таким чином, почало здійснюватися передбачення про еволюцію континенту у «Сполучені Штати Європи» - нову могутню економічну та політичну силу в міжнародній політиці. Читати повністю…

Нова Європа є прикладом успішного розвитку мирних ідей та інтеграційних процесів. У межах Європейської спільноти завершилося створення єдиного внутрішнього ринку, який діє за принципами «чотирьох свобод»: свободи пересування товарів, капіталів, послуг і людей по території країн-членів. У м. Маастрихті (Нідерланди) 6 лютого 1992 р. було підписано Договір про Європейський Союз. На основі Договору утворився економічний та валютний союз 15 держав. Кожна країна зберігала свій Читати повністю…

До краю вступили миротворчі сили ООН. До їхнього складу увійшли і військові підрозділи України. Війна НАТО проти Сербії викликала осуд з боку офіційних кіл Росії і неоднозначну реакцію у всьому світі. Багато хто з політиків розцінили цю акцію НАТО як посилення гегемонізму США у сучасному світі.
Важливе значення для Європи має ядерна безпека. З розпадом СРСР ядерними державами стали Росія, Україна, Білорусь, Казахстан. Розповзання радянських ядерних арсеналів викликало занепокоєння Читати повністю…

У кровопролитну війну між боснійськими сербами, хорватами й слов’янами-мусульманами змушене було втрутитися світове співтовариство. В серпні-вересні 1995 р. з відома Ради Безпеки ООН авіація НАТО піддала бомбовим ударам військові та народногосподарські об’єкти боснійських сербів, які за підтримки Белграда були одними із призвідників війни. Важливу роль у припиненні війни на Балканах відіграли спільні зусилля дипломатів США, Росії, ФРН, Франції та Великої Британії. Представники цих Читати повністю…

У серпні 1994 р. у Вашингтоні Іцхак Рабін і король Йорданії Хусейн підписали угоду, де йшлося про відкриття кордонів між двома державами, будівництво й експлуатацію спільних шосейних шляхів, розвиток туризму, торгівлі, цивільного авіасполучення. Певні зрушення відбувалися у відносинах Ізраїлю із Сирією - лідером антиізраїльського арабського фронту. Однак невдовзі мирний процес у регіоні зірвався. Активізувалися напади арабських терористичних організацій на Ізраїль, останній відповів каральними акціями на території палестинської автономії. У жовтні 2004 р. ізраїльський Читати повністю…

Влітку 1999 р. розпочалися пакистансько-індійські бої у районі Кашміру. Індійській армії вдалося в жовтні того ж року витіснити формування «бійців за віру» з гірських районів Кашміру. Враховуючи, що за рік перед тим Пакистан та Індія випробували атомну зброю, протистояння між сусідами набувало досить загрозливого характеру.
Після завершення «холодної війни» окреслилися шляхи врегулювання близькосхідного конфлікту. Читати повністю…

Тільки влітку 1988 р. за посередництвом ООН Багдад і Тегеран погодилися припинити воєнні дії. У серпні 1990 р. Ірак силоміць приєднав до себе сусідній Кувейт. Світове співтовариство єдиним фронтом виступило на захист незалежної держави. Проти Багдада було застосовано економічні санкції. Міжнародні збройні сили, основу яких становили війська США, 17 січня 1991 p., розпочали бойову операцію по визволенню Кувейту під назвою «Буревій у пустелі», яка успішно завершилася Читати повністю…

Під тиском світової громадськості кремлівські керівники змушені були припинити інтервенцію в Афганістані: 15 лютого 1989 р. завершилося виведення окупаційних військ. Радянське вторгнення призвело до розладу економічного і політичного життя країни, до появи різноманітних збройних загонів, сформованих за етнічними, політичними та соціальними ознаками, до виникнення там осередку міжнародного тероризму. Читати повністю…

Спільну декларацію 22 держав, що фактично узгоджувала принципи доктрин країн НАТО та Варшавського пакту, і Договір про скорочення звичайних збройних сил від Атлантики до Уралу, що передбачав часткове знищення танкових армад двох блоків, тим самим усуваючи загрозу раптового нападу тієї чи іншої сторони. Перехід від конфронтації до співробітництва держав західного та східного блоків сприяв установленню нормальних міждержавних відносин. Прийняття в СРСР законодавства Читати повністю…

У документі зазначався факт зміни відносин конфронтації між Сходом і Заходом на співробітництво і партнерство.У 1991 р. Радянський Союз і Сполучені Штати підписали Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1). Переговори були найтривалішими в історії повоєнної дипломатії. Починаючи з 1982 р. дипломати узгоджували до дрібниць умови Договору. Передбачалося скорочення балістичних ракет наземного і морського базування, крилатих ракет повітряного Читати повністю…

Восени 1986 р. на зустрічі у Рейк’явіку (Ісландія) керівники США та СРСР досягнули згоди щодо суттєвого скорочення ядерних озброєнь. Спеціалісти приступили до ретельної підготовки міжнародних угод з цього питання. У грудні 1987 р. в урочистій обстановці Р. Рейган і М. Горбачов підписали у Вашингтоні Договір про повну ліквідацію ракет середнього та меншого радіусу дії. В лютому 1988 р. супротивні блоки приступили до демонтажу радянських ракет «СС-20» і Читати повністю…

Так, співробітництво у роки Другої світової війни завершилось захопленням Радянським Союзом країн Центральної та Східної Європи; політика «мирного співіснування двох протилежних систем - соціалістичної та капіталістичної» - вторгненням радянських військ в Угорщину, Чехословаччину, Карибською кризою; політика розрядки - агресією в Афганістані. Зважаючи на це, нове керівництво Кремля, на відміну від попередників, менше вдавалося до про. пагандистських пропозицій, а впроваджувало у життя заходи спрямовані на роззброєння. До них належали значне скорочення Читати повністю…

Новий курс у міжнародній політиці - перехід від конфронтації до співробітництва - пов’язаний з ім’ям Михайла Горбачова, нового радянського лідера, котрий прийшов до влади у березні 1985 р. в період глибокої кризи комуністичної системи. Темпи економічного зростання в СРСР і країнах-сателітах знизилися практично до нуля. Економіка воєнно-політичного блоку, передусім Радянського Союзу, не витримувала гонки озброєнь. Спроби ж реформувати її, перебудувати без політичних змін і Читати повністю…

За резолюцію, яка за кликала до негайного виведення радянських військ з Афганістану, проголосували 104 держави. Незважаючи на це, радянська інтервенція тривала далі.
Між тим у самому радянському блоці назрівала гостра криза, її проявом став виступ у 1980 р. польського робітничого класу проти комуністичного режиму. У відповідь на це влада ПНР наприкінці 1981 р. запровадила в країні воєнний стан, що викликало протести в усьому світі. Керівники багатьох Читати повністю…

Рада НАТО прийняла рішення про розміщення, починаючи з 1983 р., на території західноєвропейських країн близько 600 ракет середньої дальності. Вторгнення у грудні 1979 р. радянських військ в Афганістан стало дестабілізуючим чинником, що поклав край політиці розрядки і загострив міжнародні відносини до небезпечної межі. Притаманний СРСР експансіонізм порушив повоєнний баланс світових сил. Уперше Москва вчинила збройну інтервенцію поза простором, який Читати повністю…

Вони за лічені хвилини могли досягти будь-якої цілі в Західній Європі, тож американська «атомна парасолька», встановлена над цим регіоном, ставала малоефективною. США запропонували західноєвропейським країнам у відповідь розмістити нові крилаті ракети аналогічної дії. Західноєвропейські уряди опинилися перед вибором: або зважитись на доозброєння й тим самим викликати різке незадоволення Москви, або поступитися її тискові, внаслідок чого збільшився б ризик Читати повністю…

У другій половині 70-х років головною міжнародною проблемою залишався захист людства від ядерної катастрофи. Новий етап гонки озброєнь розпочали США, оголосивши у липні 1977 р. про наміри озброєння своїх армій нейтронною бомбою та самонацілюваними ракетами. Сполучені Штати свідомо втягували Радянський Союз у таке своєрідне «змагання», а кремлівське керівництво без тіні сумнівів приймало виклики Заходу, не беручи до уваги непропорційності економічних потенціалів Читати повністю…

Натомість пропозиції СРСР щодо укладення договору про ненапад Пекін незмінно відхиляв. Після смерті Мао Цзедуна в 1976 р. нове китайське керівництво обрало політику відкритості Заходу й модернізації економіки. Це посилило міжнародний авторитет Китаю. У 1978 р. КНР та Японія уклали мирний договір. Наступного року США і КНР встановили дипломатичні відносини. Чим ближчим ставав Пекін до Заходу, тим більше він віддалявся від комуністичного блоку. Читати повністю…

Лідер ісламської революції аятола Хомейні вимагав від США негайного повернення в Іран шаха для здійснення суду над ним. Це була безпрецедентна акція в історії міжнародних відносин. Сполучені Штати розірвали з Іраном дипломатичні відносини, ввели економічні санкції. Спеціальна десантна група за наказом президента Картера намагалася силою зброї пробитися у Тегеран, однак
зазнала поразки. Читати повністю…

Завдяки зусиллям американських дипломатів окреслилися контури мирного врегулювання довготривалого ізраїльсько-арабського конфлікту. Президент Єгипту та прем’єр-міністр Ізраїлю за посередництва президента СІЛА вперше погодилися на переговори і в березні 1979 р. у Кемп-Девіді (резиденція американського президента поблизу Вашингтона) підписали мир між двома державами. Незважаючи на гостру критику Кемпдевідського договору арабськими країнами та комуністичним Читати повністю…

На Близькому Сході у жовтні 1973 р. вибухнула чергова війна: Єгипет зненацька напав на Ізраїль. Ізраїльтяни успішно відбили напад і перейшли в контрнаступ, внаслідок чого араби опинилися під загрозою поразки. Москва, що досі не реагувала на приготування арабів до війни, тепер зажадала від Вашингтона негайно зупинити наступ американського союзника. США відгукнулися на цей заклик, і за ініціативою обох сторін - радянської та американської - Рада Безпеки ООН звернулася до воюючих сторін з вимогою негайно припинити війну. Противники виконали цю вимогу. Читати повністю…

У той час, коли в Європі відбувався процес розрядки міжнародної напруженості, на інших континентах жевріли старі та розпалювалися нові локальні збройні конфлікти. На Індостанському півострові не припинялося суперництво між Індією та Пакистаном. Якщо раніше ці держави вдавалися до зброї через прикордонні суперечки (війни 1947 і 1965 pp.), то на початку 70-х років стосунки між ними загострились у зв’язку з проблемою Східного Пакистану. Бенгальці, які населяли цей регіон, Читати повністю…

Гельсінкський акт ґрунтувався на Статуті ООН, Загальній декларації прав людини і на міжнародних пактах прав людини. Заключний акт Наради формально не є міжнародною угодою - це своєрідна багатостороння декларація морально-політичних зобов’язань. При цьому різні держави підкреслювали значення тих чи інших аспектів Гельсінкського акта. Комуністичний блок наголошував насамперед на непорушності кордонів, оскільки це підтверджувало радянські здобутки в Читати повністю…

Кульмінацією розрядки стала Нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі. Вона пройшла три етапи. Перший припадає на літо 1973 p., коли у столиці Фінляндії зібралися міністри закордонних справ 33 європейських держав (окрім Албанії, комуністичні лідери якої проводили політику ізоляції від зовнішнього світу), США та Канади. Міністри узгодили порядок денний майбутнього форуму. На другому етапі, що тривав з весни 1973-го до літа 1975 p., ретельно готувалися документи Наради Читати повністю…

Радянсько-американські домовленості на найвищому рівні - характерна прикмета міжнародного життя 70-х років. Обмін візитами лідерів звичайно завершувався підписанням важливих угод, пов’язаних з розрядкою міжнародної напруженості. У США панувала думка, що комуністичну загрозу можна послабити шляхом посилення торговельних і культурних зв’язків, визнанням існуючої розстановки сил у Європі, досягненнями домовленостей щодо обмеження гонки озброєнь. Водночас СРСР, Читати повністю…

Порозуміння у справі Західного Берліна, яке підтвердило юрисдикцію колишніх членів антигітлерівської коаліції над цією частиною міста, уможливило проведення переговорів між двома німецькими державами, що завершилися у грудні 1972 р. підписанням угоди. Вона підтверджувала державну окремішність ФРН і НДР. Наступного року обидві німецькі держави стали членами ООН.
Серйозним випробуванням для європейської безпеки стала кіпрська проблема. Після здобуття Читати повністю…

Стало очевидним, що укладення подібного договору між Варшавою та Бонном є лише питанням часу. 7 грудня 1970 р. у Варшаві керівники двох держав підписали Договір між ПНР та ФРН про основи нормалізації їх взаємовідносин. Обидві сторони зобов’язалися поважати територіальну цілісність одна одної і не висувати таких претензій також у майбутньому. Незабаром Варшава і Бонн встановили дипломатичні відносини. Читати повністю…

На початку 70-х років ціною величезних зусиль СРСР досягнув паритету (рівності) в ядерних озброєннях із США. Арсенали ядерної зброї обох блоків були вкрай переповнені. Зростаюча напруженість радянсько-китайських відносин і водночас безславна в’єтнамська авантюра Вашингтона змушували лідерів обох блоків шукати компромісів у протистоянні. Зменшити загрозу війни на континенті прагнули й провідні політики процвітаючої Західної Європи. Центральною проблемою тут Читати повністю…

Становлення Руху неприєднання пов’язане з виходом на міжнародну арену молодих держав Азії, Африки, Латинської Америки. Цей рух організаційно оформився 1961 р. у Белграді» де відбулася перша конференція країн, що не приєдналися до військово-політичних блоків. У Белградській конференції взяли участь делегації 25 країн. Кількість учасників від конференції до конференції зростала і у 90-х роках становила понад 120. Читати повністю…

На словах заперечуючи наявність такої доктрини, Москва визначала свої відносини із східноєвропейськими країнами як «колективну відповідальність за долю соціалізму». У 70-х роках залежне від СРСР становище керівництва «братніх країн» щорічно підтверджувала практика кримських зустрічей з майже обов’язковим відпочинком лідерів комуністичних держав у Радянському Союзі. Свою роль у закріпленні системи усталених взаємовідносин відігравали і пільгові ціни на енергоносії та сировину, які СРСР постачав східноєвропейським країнам. Читати повністю…

Серед них виник і набрав сили рух Опору, який ставив за мету утворення на окупованих землях незалежної держави Палестини і повернення біженців до власних домівок.
Внаслідок складної дипломатичної боротьби Рада Безпеки ООН на пропозицію Великої Британії в листопаді 1967 р. ухвалила резолюцію, яка накреслила шляхи встановлення «справедливого та міцного миру на Близькому Сході». Основні її пункти - виведення ізраїльських військ з окупованих Читати повністю…

Уроки Карибської кризи були взяті до уваги обома наддержавами. СРСР і США вже не доводили протистояння до межі війни. Проте боротьба за сфери впливу в усіх регіонах тривала.
Гостре протиборство виникло на Індокитайському півострові. У 60-х роках комуністичний В’єтнам організував партизанський рух на півдні країни. США почали надавати допомогу Республіці В’єтнам, СРСР та КНР у свою чергу підтримували ДРВ. У 1964 р. американці безпосередньо втрутилися в Читати повністю…

У Карибській кризі керівники обох наддержав виявили здатність до компромісу. З’явилися нові підходи до проблем світової політики. І хоча один з лідерів комуністичного блоку Мао Цзедун заявив, що з огляду на своє величезне населення Китай виживе в атомній війні і побудує на планеті комунізм, дані світової науки спростовували таку можливість. Учені не бачили шансів для продовження життя на земній кулі в разі термоядерного конфлікту. Вони вказували і на неприпустимість радіоактивного Читати повністю…

У будь-яку хвилину могла статися трагічна розв’язка протистояння. Генеральний секретар ООН закликав керівників СРСР та США утриматися від усіляких дій, що могли б загострити становище. Вранці 27 жовтня радянською ракетою «земля -повітря» над Кубою було збито американський літак-розвідник. Військові радники Кеннеді пропонували негайно завдати по острову повітряного удару. Президент ледве стримував натиск генералів. Зі свого боку радянські Читати повністю…