Одночасно зміцнювалося китайсько-радянське співробітництво, особливо у військовій галузі. СРСР передав Китаю десятки базових підприємств оборонної промисловості, технологію виготовлення сучасної зброї. Співпраця військових дійшла навіть до обговорення проекту створення спільного радянсько-китайського тихоокеанського флоту. Перші незгоди у китайсько-радянських відносинах виникли на рубежі 60-х років. Керівництво економічно зміцнілого Китаю проігнорувало поради СРСР щодо мирного врегулювання конфлікту між КНР та Індією у Гімалаях. У період становлення радянсько-індійського співробітництва, в 1962 р., КНР розпочала війну проти Індії й окупувала частину її території на півночі, що похитнуло престиж СРСР як «господаря» соціалістичного табору.
Ідеологічні суперечки з початку 60-х років між компартіями Китаю та Радянського Союзу за лідерство у міжнародному комуністичному русі, безкомпромісність М. Хрущова та Мао Цзедуна підштовхнули уряди обох країн до конфронтації. З початком «культурної революції» пекінське керівництво оголосило «смертельними ворогами» Китаю СРСР і США. Нападів хунвейбінів зазнали посольства країн як західного, так і східного блоків. Почастішали конфлікти на китайсько-радянському кордоні, аж до збройного зіткнення у березні 1969 р. на річці Уссурі (о. Даманський).

Запис опублікован 1 Февраль о 20:43 в категорії: Китай.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.