До і під час Другої світової війни у колоніальній Індії великого розмаху набули кампанії громадянської непокори. Започатковані визнаним лідером національно-визвольної боротьби Махатмою Ганді, вони були своєрідною формою ненасильницького опору народів Індії колоніальній владі. Це були мирні демонстрації, мітинги, припинення комерційної діяльності, бойкот виборів до колоніальних представницьких органів влади, відмова від державної служби (насамперед, в армії та поліції), ігнорування розпоряджень колоніальної влади та інші заходи. Поштовхом до масових антибританських виступів стали судові процеси над офіцерами Індійської національної армії, яку створив у сусідній окупованій японцями Бірмі керівник національної боротьби бенгальського народу Субхас Чандра Бос. Він вважав, що досягнути незалежності Індія зможе тільки з допомогою Японії після розгрому англійських військ. Індійська громадськість сприймала Боса та його соратників як борців за національну незалежність, котрі зі зброєю в руках боролися проти колонізаторів.
Судові процеси у Калькутті над вояками Боса викликали могутню хвилю протесту серед місцевого населення. Наприкінці листопада 1945 р. проти демонстрантів було кинуто війська. Десятки вбитих, сотні поранених - такий підсумок заворушень у Калькутті.

Запис опублікован 1 Февраль о 20:51 в категорії: Індія.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.