Індія рішуче позбулася залишків колоніалізму на своїй території. У грудні 1961 р. індійські війська звільнили колонію Гоа на заході Індії від португальських колонізаторів.
На початку 60-х років погіршилися індійсько-китайські відносини. Репресії китайського керівництва проти національно-визвольного руху народів Тибету і ламаїстської релігії призвели до втечі її глави - далайлами з 20 тис. прихильників до Індії. У жовтні 1962 р. поодинокі порушення кордонів переросли у широке вторгнення китайської армії до гірських областей Індії. Індійська армія зазнала поразки, а війська КНР окупували частину її території, яку утримують і дотепер.
У 1964 р. помер Дж. Неру. До керма влади став відомий діяч ІНК Лал Бахадур Піастрі. Під час його урядування спалахнула нова індійсько-пакистанська війна. У квітні 1965 р. в районі Кашміру розпочалися прикордонні сутички, які у вересні вилилися у справжні бої з використанням найновішої військової техніки. Радянський Союз, основний постачальник зброї для воюючих сторін, виступив посередником у досягненні миру. Прем’єр-міністр Індії і президент Пакистану підписали у Ташкенті декларацію, що містила умови політичного врегулювання, відкривала шлях до нормалізації індійсько-пакистанських відносин. Завершення переговорів було затьмарене смертю прем’єра Індії.

Запис опублікован 1 Февраль о 21:10 в категорії: Індія.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.