Під час виборів 1972 р. її партія домоглася відчутної переваги. Разом з тим, війна, хоч і короткочасна, підірвала бюджет країни. Значна кількість програм уряду, у тому числі й «програма боротьби із злиднями», залишилася без фінансування і провалилася. Економічні труднощі, і як наслідок, підвищення цін, інфляція, спекуляція, безробіття призвели до зростання народного невдоволення політикою влади.
Цю ситуацію використала опозиція і впевнено повела наступ на І. Ганді, звинувативши її у незаконному посіданні депутатського мандата, у фальсифікації результатів виборів. Справу прем’єра розглядали у суді, який позбавив її мандата. Країною прокотилася хвиля антиурядових демонстрацій. У цих умовах влітку 1975 р. І. Ганді запровадила у країні надзвичайний стан. Опозиція небезпідставно розцінила це як замах на демократію. Авторитет уряду стрімко падав. Знизилася виконавська дисципліна на місцях. І. Ганді оголосила нові вибори до парламенту.
На виборах у березні 1977 р. IHK зазнав нищівної поразки. Вперше за ЗО років незалежності партія була позбавлена влади. Блок опозиційних партій - «Джаната парті» («Народна партія») здобув перемогу і сформував уряд на чолі з М. Десаї. Поразка призвела до остаточного розколу IHK. У 1978 р. І. Ганді оголосила про створення партії своїх прихильників -Індійський національний конгрес (Індіри). Партія IHK (І) оголосила себе спадкоємницею традицій Конгресу часів Махатми Ганді та Дж. Неру.

Запис опублікован 1 Февраль о 21:19 в категорії: Індія.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.