З метою прискорення інтеграції Індії у світове господарство були знижені податки для іноземного капіталу, заохочувалася зовнішня торгівля. Зросли темпи економічного розвитку ( понад 5 % щороку).
Незважаючи на успіхи уряду ІНК (І), авторитет партії без її традиційних лідерів - членів родини Неру - послабився. Водночас посилився вплив регіональних політичних сил в окремих штатах, що загрожувало розпадом єдиної Індії. Знову на політичному житті Індії позначилися міжнаціональні та міжконфесійні зіткнення. Конфлікт навколо мечеті у місті Айдох’я (штат Уттар-Прадеш), зруйнованої у грудні 1992 р. індуїстськими фанатиками, набув міжнародного розголосу. 53 держави - члени Організації «Ісламська конференція» -засудили цей акт вандалізму та масові погроми мусульманських кварталів. Організація - «Бхаратія джаната парті» (БДП) -розпалювала релігійні почуття індусів і закликала до створення «чистої» індуїстської держави, яка повинна замінити світську.Уряд Н. Рао провів арешти активістів БДП, силою армійських підрозділів розігнав мітинги їхніх прихильників. Опозиція кваліфікувала ці дії як антидемократичні й антиконституційні. Вона розпочала масову кампанію за відставку Рао, достроковий розпуск парламенту і проведення позачергових виборів. Разом с посиленням БДП проходила консолідація політичних сил противників конгресистів навколо організації Об’єднаний фронт (ОФ). Парламентські вибори, що відбулися у травні 1996 р. продемонстрували протиборство трьох основних політичних об’єднань - IHK, БДП, ОФ.

Запис опублікован 2 Февраль о 00:05 в категорії: Індія.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.