У березні 1945 р. японці витіснили французьку адміністрацію з Індокитаю і встановили формально незалежний уряд на чолі з тодішнім імператором Бао Даєм. Тож на момент поразки Японії французи були тимчасово усунуті, й коли тисяча бійців впливової національної організації В’єт-Мінь (Ліга незалежності В’єтнаму), керованої комуністами, увійшли у Ханой, то не зустріли жодного опору. Бао Дай зрікся престолу і невдовзі виїхав до Франції. 2 вересня 1945 р. керівник Компартії Індокитаю Хо Ші Мін проголосив утворення Демократичної Республіки В’єтнам (ДРВ). Він опинився у виграшній ситуації, оскільки не мав противників серед націоналістів у боротьбі за владу. Більш загрозливими були міжнародні проблеми.
За рішенням Потсдамської конференції держав-переможниць у Другій світовій війні, для роззброєння японців у Французький Індокитай на північ від 17-ї паралелі були введені війська Китайської Республіки, а на південь від цієї межвійськові сили Великої Британії. Британці захопили Сайгон і підготували Південь для заміни своїх військ на французькі. Чанкайшисти ж мали чималі проблеми всередині своєї країни, тому не надавали особливого значення виконанню своєї місії на Півночі.
У 1946 р. війська Китайської Республіки та Великої Британії були виведені з Індокитаю. Франція спромоглася лише зміцнитися на Півдні. Хо Ші Мін розумів, що будь-які плани щодо майбутнього В’єтнаму вимагають схвалення Парижем і тому намагався провести переговори з французьким урядом. До складу повоєнних урядів Франції входили міністри-комуністи, і Хо Ші Мін сподівався на прихильне ставлення до в’єтнамських справ.

Запис опублікован 9 Февраль о 20:35 в категорії: Країни південно-східної Азії.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.