17 серпня 1945 р. лідер визвольної боротьби народів Індонезії Ахмед Сукарно урочисто проголосив незалежність країни. Наприкінці вересня 1945 р. на о. Ява висадилися англійські війська для роззброєння японської армії. Невдовзі прибули й колишні колонізатори - голландці. Війська Нідерландів зайняли основні політико-адміністративні центри архіпелагу. Між ними і силами національного визволення виникло збройне протистояння. У липні 1947 р. голландський експедиційний корпус розпочав вторгнення у глибинні райони Яви та Суматри. Хоча республіканська армія чисельно переважала, проте, погано озброєна та недосвідчена, вона не змогла стримати наступ колоніальних військ.
У розпалі боїв між голландцями та республіканською армією Рада Безпеки ООН обговорила індонезійське питання і прийняла резолюцію, що закликала сторони припинити воєнні дії і приступити до переговорів. Голландія виконала резолюцію Ради Безпеки, однак уже у грудні 1948 p., після арешту Сукарно та його соратників, війна відновилась. Під тиском світової громадськості, впертого опору національних сил Нідерланди у грудні 1949 р. визнали незалежність Індонезії.
Післявоєнний розвиток Індонезії позначений ідеологічним впливом президента Сукарно, який був поборником створення цілісної держави в надзвичайно строкатій у національному і релігійному відношенні країні.

Запис опублікован 9 Февраль о 20:54 в категорії: Країни південно-східної Азії.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.