Країни Середнього Сходу, крім Північного Ірану, де господарем почував себе російський царизм, з колоніальних часів перебували в зоні впливу британської корони. Під час Другої світової війни СРСР та Велика Британія, заздалегідь погодившись, ввели свої війська в Іран, відповідно в північну та південну частини країни. Мета окупації - не допустити нацистську Німеччину в регіон.
Після завершення війни Велика Британія, виконуючи взяті на себе зобов’язання, вивела війська з Ірану. СРСР, напроти, зволікав із виведенням своїх військ. Радянська агентура спровокувала так званий рух за автономію Іранського Азербайджану та Іранського Курдистану. У другій половині 1945 р. у зоні розташування Червоної армії утворилися автономії азербайджанців і курдів, сформовано військові з’єднання з місцевих мешканців.
На півдні країни інший сепаратистський рух, арабський, інспірували англійці та сусідній Ірак. Араби - другий за чисельністю після персів народ Ірану - розпочали боротьбу за створення незалежної держави Хузістан (південна, прикор¬донна з Іраком провінція Ірану).
З виведенням навесні 1946 р. радянських військ тегеранський уряд придушив сепаратистські рухи як Півночі, так і Півдня.

Запис опублікован 12 Февраль о 00:01 в категорії: Країни Близького і Середнього Сходу.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.