Уряд принца Мохаммеда Дауда, двоюрідного брата короля Афганістану Захіршаха, взявся за модернізацію армії для збройного розв’язання територіальних суперечок. Відсутність промисловості, автомобільних шляхів, аеродромів ускладнювало це завдання. Основним джерелом незначних валютних надходжень до державної скарбниці Афганістану був продаж високоякісного каракулю.
У зовнішній політиці, на відміну від сусідніх Ірану та Пакистану, які у 1955 р. вступили до прозахідного військово-політичного блоку - Багдадського пакту, Афганістан дотримувався нейтралітету. Цей курс давав кабульському урядові можливість отримувати кредити як із СРСР, так і з держав Заходу. Соціально-економічні труднощі, спричинені афгано-пакистанським конфліктом, змусили войовничий уряд М. Дауда піти у відставку. Новий уряд нормалізував відносини із сусідами.
У 50-60-х роках країни Середнього Сходу були економічно відсталими. У цих суто аграрних країнах панували середньовічні порядки, політична нестабільність. За умов реформованої соціальної структури єдиною згуртованою силою стали армії. Тож у кризових ситуаціях саме військові захоплювали владу.
У 1953 р. генерали при підтримці США повалили уряд Мосаддика в Ірані. В сусідньому Пакистані в 1958 р. генерал Мохаммед Айюбхан захопив владу. У 1973 р. військові на чолі з М. Даудом, скориставшись перебуванням короля за кордоном, оголосили про повалення монархії в Афганістані й заснування республіки.

Запис опублікован 12 Февраль о 00:06 в категорії: Країни Близького і Середнього Сходу.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.