27 квітня 1978 р. військові, члени ліворадикальної Народ не демократичної партії Афганістану (НДПА), здійснилі переворот. Цю акцію вони назвали «Квітневою революцією» Нова влада проголосила курс на соціалізм, видала декреті про наділення селян конфіскованою у поміщиків землею про ліквідацію лихварських заборгованостей, скасуванн; калиму при одруженні та ін. У мусульманській країні так закони були приречені на провал, оскільки суперечил: нормам ісламу. Відмовитися від сплати боргу, посилаючис на декрет, означало відступитися від клятви Аллахові, що вело до громадського осуду. Взяти землю, якою не володіл: твої предки, означало порушити традицію. Нова влада рог почала репресії проти духовенства, мали місце закриття руйнування мечетей.
Кабульський уряд не визнали племінні та етнічні вожді, яким в Афганістані належить реальна влада на місцях. Почали формуватися збройні загони «моджахедів» («борців за віру»). У країні спалахнула громадянська війна. Мільйони людей із 17-мільйонного населення втекли до сусідніх країн - Ірану та Пакистану.
У внутрішні справи Афганістану грубо втрутився СРСР. У грудні 1979 р. радянські війська вторглися в Афганістан для підтримки режиму. Спочатку вони розташувалися гарнізонами у великих містах країни, а згодом повели бойові дії по всій території. Присутність чужоземних військ викликала стихійний опір народу. Пік війни припав на 1984-1985 pp.
Нове радянське керівництво на чолі з М. Горбачовим визнало помилковим рішення попередників, і з кінця 1986 р. пішло на поетапне виведення військ. 15 лютого 1989 р. останній радянський вояк залишив афганську землю.

Запис опублікован 12 Февраль о 00:20 в категорії: Країни Близького і Середнього Сходу.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.