У 1983 р. відбулися вибори до меджлісу (парламенту), на яких Партія вітчизни, створена Озалом після скасування військовими заборони на політичну діяльність, здобула перемогу. Т. Озал, ставши прем’єр-міністром (з 1989 р. - президент), приступив до реорганізації та модернізації виробничої бази, переходу до відкритої (ринкової) економіки, підвищення конкурентоспроможності національних товарів. Держава стала підтримувати лише ті підприємства, які у зростаючому обсязі виробляли товари для експорту, при цьому перевага надавалася приватному секторові. Одночасно уряд заохочував іноземний капітал, знявши обмеження на переведення прибутків за кордон. Значні пільги надавалися спільним підприємствам, де застосовувалася сучасна техніка та передова технологія.
Туреччина за короткий час здійснила технологічну («зелену») революцію у сільському господарстві. За 80-ті роки кількість тракторів та іншої техніки на селі зросла вдвічі. Удвічі збільшилися площі зрошуваних земель. Ефективність праці турецького селянина зросла завдяки використанню передової технології, повній електрифікації села. Урожайність сільськогосподарських культур зросла на 30-50 % .

Запис опублікован 12 Февраль о 00:47 в категорії: Країни Близького і Середнього Сходу.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.