Туреччина наприкінці 80-х років повністю задовольнила попит свого 60-мільйонного населення на продовольчі товари, а частину їх почала експортувати. Значних успіхів було досягнуто у промисловості. Поряд з розвитком традиційних галузей - текстильної, харчової, шкіряної - збільшилося виробництво нових видів продукції -електротоварів, засобів транспорту, електроніки. Країна стала експортером військової техніки (літаки, ракети, танки).
Якщо наприкінці 70-х років валовий внутрішній продукт (ВВП) знижувався, то згодом почалося його зростання: у 80-х роках на 3-4 %, а у 90-х - на 8 % щорічно. Серед головних торговельних партнерів Туреччини були країни Європейського економічного співтовариства. У 1987 р. Анкара подала прохання про вступ до цієї організації, однак воно було відхилене, оскільки рівень демократизації та соціального розвитку у країні не відповідав західноєвропейським стандартам і вимогам.
У 80-ті роки розгорнувся національно-визвольний рух курдського народу. Прагнення одного з давніх народів регіону до національного самовизначення не знаходило підтримки у керівників держав, на території яких проживають курди У Туреччині (Східна Анатолія), на півночі Іраку, в Іранському Курдистані відбувалися збройні сутички курдських загонів із урядовими силами.

Запис опублікован 12 Февраль о 00:48 в категорії: Країни Близького і Середнього Сходу.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.