У 1973 р. виникла гостра політична криза, яка завершилася військовим переворотом. Владу захопила військова хунта на чолі з генералом Піночетом. Вона встанеовила режим терору і масових репресій, хоча водночас зуміла забезпечити прискорений економічний розвиток країни.
У галузі міжнародних відносин у регіоні найважливішою рисою були процеси економічної інтеграції, які намітилися ще в 50-х роках. У 1960 р. створено Латиноамериканську асоціацію вільної торгівлі, в 1980 р. реорганізовану в Латиноамериканську асоціацію інтеграції (ЛАІ). її членами стали 11 найбільш економічно розвинутих держав регіону. Основні завдання ЛАІ - розвиток регіонального сшвробітні. гва, зокрема у сфері торгівлі, а кінцева мета - створення латиноамериканського ринку на зразок європейського. У 1975 р. утворено більш широкий господарський союз - Латиноамериканську економічну систему, до якої вступили 26 держав. Об’єднання зусиль у галузі економіки сприяє господарському прогресові кожної окремої країни й латиноамериканському регіону в цілому.
Вагомим актом політичного співробітництва було укладення державами регіону в 1967 р. договору про заборону ядерної зброї в Латинській Америці.
Процес деколонізації, який розгорнувся в світі у післявоєнні десятиліття, заторкнув і Латинську Америку, де ще існували невеликі клаптики колоніальних володінь. До початку 80-х років 13 залежних територій на континенті й на островах Карибського басейну - Гайяна, Сурінам, Трінідад і Тобаго, Ямайка та ін. - здобули незалежність. Тепер у Латинській Америці налічується 33 самостійних держави.

Запис опублікован 7 Март 2009 о 09:40 в категорії: Країни Латинської Америки.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.