До жовтня 1950 р. ситуація докорінно змінилася: північнокорейська армія ледве утримувала невеликий клаптик території КНДР. Американські війська впритул наблизилися до кордонів КНР. У такій ситуації комуністичний Китай з тим, щоб врятувати своїх союзників у Кореї, рішуче втрутився у війну. Мільйонна армія «добровольців» КНР стримала наступ військ ООН, а незабаром лінія фронту пролягла неподалік 38-ї паралелі - на рубежах, з яких і розпочалася війна. Перше зіткнення східного та західного блоків у локальній війні призвело до великих людських втрат. За офіційними даними, у корейській війні загинуло 34 тис. вояків США, понад 103 тис. було поранено. Китай втратив близько 1 млн чоловік. Найбільших жертв зазнав корейський народ: загинуло 9 млн -переважно мирного населення.
Наприкінці липня 1953 р. було підписано перемир’я між представниками військ ООН, китайської армії та протиборствуючих корейських сторін. Документ передбачав скликання у тримісячний термін мирної конференції для розв’язання корейської проблеми.
Проте ідея залишилася нездійсненою внаслідок поглиблення суперечностей між КНДР і Республікою Кореєю. Не менш загрозлива міжнародна ситуація у першій половині 50-х років склалась у Південно-Східній Азії.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.