У вересні 1960 р. вперше в історії ООН на порядок денний Генеральної Асамблеї було поставлено питання про загальне і повне роззброєння. У виступі М. Хрущова на цьому форумі пролунали пропозиції про ліквідацію всіх армій, флотів, навіть навчальних військових закладів. Однак про їхню нещирість свідчила кінцева частина промови, в якій він урочисто пообіцяв «поховати» капіталізм. Свій план роззброєння висувала й американська сторона. В його основу було покладено ідею «відкритого неба», тобто контролю за послідовними етапами роззброєння шляхом взаємного аерофотографування територій. Цю пропозицію Радянський Союз відкинув. Далі питання роззброєння перейшло на розгляд численних комісій і підкомісій, які не були уповноважені приймати остаточні ухвали.
В умовах радянсько-американської конфронтації позитивний вплив на міжнародні відносини мала політика країн Західної Європи. Наприкінці 50-х років відбувалося їх зближення в економічному і політичному плані. В березні 1957 р. у Римі було підписано угоду про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС), або так званого «Спільного ринку», засновниками якого стали Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург.
На зламі 50-60-х років невралгічною точкою Європи став Західний Берлін, що його намагався поглинути комуністичний блок, і саме з цією метою Радянський Союз обстоював необхідність надати йому статус вільного міста. Однак Захід розумів, наскільки «вільним» буде це місто, з усіх боків оточене територією НДР. 13 серпня 1961 р. власті НДР, інспіровані Москвою, звели берлінський прикордонний мур, який перетнув німецьку столицю і став символом поділу Європи.

Запис опублікован 7 Март 2009 о 11:09 в категорії: Блокове протистояння держав (друга половина 50-х - 60-ті роки хх ст.).

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.