Серед них виник і набрав сили рух Опору, який ставив за мету утворення на окупованих землях незалежної держави Палестини і повернення біженців до власних домівок.
Внаслідок складної дипломатичної боротьби Рада Безпеки ООН на пропозицію Великої Британії в листопаді 1967 р. ухвалила резолюцію, яка накреслила шляхи встановлення «справедливого та міцного миру на Близькому Сході». Основні її пункти - виведення ізраїльських військ з окупованих територій; взаємне анулювання всіх претензій і припинення війни між арабськими країнами та Ізраїлем; забезпечення свободи судноплавства в регіоні; досягнення справедливого врегулю-вання проблем біженців; забезпечення територіальної недоторканності та політичної незалежності кожної держави у регіоні.
У серпні 1968 р. розпочалася збройна інтервенція СРСР та його союзників у Чехословаччину. Паростки демократизації політичного життя у цій країні були розцінені у Москві як «наступ імперіалістичних сил». Війська СРСР, підтримані підрозділами НДР, Болгарії, Угорщини та Польщі провели каральну акцію під гаслом «захисту соціалізму».
Події 1968 р. у Чехословаччині продемонстрували неприхований намір брежнєвського керівництва тримати під контролем внутрішнє життя країн Східної Європи. Такий спосіб дій на Заході називали «доктриною обмеженого суверенітету», або «доктриною Брежнєва».

Запис опублікован 7 Март 2009 о 11:29 в категорії: Блокове протистояння держав (друга половина 50-х - 60-ті роки хх ст.).

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.