Радянсько-американські домовленості на найвищому рівні - характерна прикмета міжнародного життя 70-х років. Обмін візитами лідерів звичайно завершувався підписанням важливих угод, пов’язаних з розрядкою міжнародної напруженості. У США панувала думка, що комуністичну загрозу можна послабити шляхом посилення торговельних і культурних зв’язків, визнанням існуючої розстановки сил у Європі, досягненнями домовленостей щодо обмеження гонки озброєнь. Водночас СРСР, досягнувши паритету у ядерній зброї, прагнув взяти таймаут у військовому змаганні. Під час першого візиту американського президента до Москви в травні 1972 p. Р. Ніксон і Л. Брежнєв підписали важливі документи, зокрема «Основи взаємовідносин між США та СРСР», де йшлося про те, що відмінності в ідеологічних і соціальних системах не є перешкодою для ділового співробітництва. Сторони зобов’язалися робити все можливе для уникнення воєнної конфронтації та відвернення ядерної війни. Важливими документами 1972 p., які суттєво вплинули на приборкання гонки озброєнь, стали Договір про обмеження систем протиракетної оборони (ПРО) та Тимчасова (на п’ять років) угода про деякі обмеження в галузі стратегічних наступальних озброєнь (ОСО-1). За останнім документом заборонялося будівництво стаціонарних пускових об’єктів наземного базування для міжконтинентальних балістичних ракет, обмежувалось оснащення ракетами підводних човнів. Угода ОСО-1 «заморозила» в обох країнах кількість стратегічних ракет наземного і морського базування, наявну на момент підписання угоди.
Під час візиту радянського керівника до США в червні 1973 р. було підписано Угоду про відвернення ядерної війни, а під час наступного візиту до Москви Р. Ніксона влітку 1974 р. Договір про заборону атомних випробувань під землею. Проведення у липні 1975 р. спільного радянсько-американського космічного польоту «Союз-Аполлон», окрім наукових цілей, мало великий політичний ефект і стало яскравим свідченням успіхів політики розрядки.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.