На Близькому Сході у жовтні 1973 р. вибухнула чергова війна: Єгипет зненацька напав на Ізраїль. Ізраїльтяни успішно відбили напад і перейшли в контрнаступ, внаслідок чого араби опинилися під загрозою поразки. Москва, що досі не реагувала на приготування арабів до війни, тепер зажадала від Вашингтона негайно зупинити наступ американського союзника. США відгукнулися на цей заклик, і за ініціативою обох сторін - радянської та американської - Рада Безпеки ООН звернулася до воюючих сторін з вимогою негайно припинити війну. Противники виконали цю вимогу.
Прагнучи «покарати» США та їх союзників за підтримку Ізраїлю, арабські нафтодобувні країни застосували ембарго (заборону) на продаж нафти, а згодом значно підвищили ціни на неї. Почалася світова енергетична криза. Цю ситуацію вдало використав Радянський Союз, запропонувавши Заходу стабільне й необмежене постачання нафти і газу. Одночасно президент Єгипту Анвар Садат пов’язував причину поразки своєї країни у війнах з недостатньою підтримкою арабів з боку СРСР. Найвпливовіша країна арабського світу розпочала переорієнтацію на Захід. У Каїрі зростав вплив американської дипломатії і водночас стрімко падав авторитет Москви, що врешті-решт призвело до розриву радянсько-єгипетського договору про дружбу, підписаного у 1971 р.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.