Рада НАТО прийняла рішення про розміщення, починаючи з 1983 р., на території західноєвропейських країн близько 600 ракет середньої дальності. Вторгнення у грудні 1979 р. радянських військ в Афганістан стало дестабілізуючим чинником, що поклав край політиці розрядки і загострив міжнародні відносини до небезпечної межі. Притаманний СРСР експансіонізм порушив повоєнний баланс світових сил. Уперше Москва вчинила збройну інтервенцію поза простором, який Захід мовчазно визнавав її сферою впливів. Президент США Дж. Картер назвав акцію Кремля «найбільшою загрозою мирові в усьому світі з часів Другої світової війни». Оскільки припускалося, що загарбання нейтрального Афганістану може стати трампліном для радянського стрибка у багату нафтою Перську затоку, Картер застеріг, що таке просування наразиться на американську ядерну відсіч. США відклали ратифікацію Договору ОСО-2, наклали ембарго на продаж зерна і технології в СРСР і закликали всі країни світу бойкотувати Олімпійські ігри 1980 р. у Москві.
На надзвичайній сесії Генеральної Асамблеї ООН у січні 1980 р. представники більшості країн світу розцінили дії СРСР як агресію проти суверенної держави.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.