Тільки влітку 1988 р. за посередництвом ООН Багдад і Тегеран погодилися припинити воєнні дії. У серпні 1990 р. Ірак силоміць приєднав до себе сусідній Кувейт. Світове співтовариство єдиним фронтом виступило на захист незалежної держави. Проти Багдада було застосовано економічні санкції. Міжнародні збройні сили, основу яких становили війська США, 17 січня 1991 p., розпочали бойову операцію по визволенню Кувейту під назвою «Буревій у пустелі», яка успішно завершилася до кінця лютого того ж року. Це був перший випадок, коли Москва і Вашингтон зайняли спільні позиції щодо відсічі агресії у цьому регіоні, хоча СРСР і не зважився виставити свої підрозділи проти Іраку, як це зробили багато країн світу.
Диктатор Саддам Хусейн беззастережно прийняв усі умови капітуляції, у тому числі погодився на контроль з боку ООН за виконанням санкцій, які передбачали роззброєння Іраку і заборону виробництва на території країни зброї масового винищення. Однак режим Хусейна на початку серпня 1998 р. оголосив про відмову допускати в країну інспекторів ООН, які мали здійснювати нагляд за дотриманням санкцій. Напруження міжнародної обстановки навколо Іраку знову зросло. Військовий конфлікт виник і на півдні Азіатського континенту.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.