У кровопролитну війну між боснійськими сербами, хорватами й слов’янами-мусульманами змушене було втрутитися світове співтовариство. В серпні-вересні 1995 р. з відома Ради Безпеки ООН авіація НАТО піддала бомбовим ударам військові та народногосподарські об’єкти боснійських сербів, які за підтримки Белграда були одними із призвідників війни. Важливу роль у припиненні війни на Балканах відіграли спільні зусилля дипломатів США, Росії, ФРН, Франції та Великої Британії. Представники цих держав увійшли до міжнародної Контактної групи із замирення сторін. У грудні 1995 р. в Парижі конфліктуючі сторони досягнули мирної угоди. За нею Боснія та Герцеговина залишалася єдиною державою у складі двох суб’єктів - Боснійської мусульмансько-хорватської федерації і Республіки Сербії.
Наприкінці 90-х років гострий конфлікт виник у адміністративному краї Косово (Сербія). Албанці, переважна більшість населення краю, створили Народну армію визволення Косова і оголосили про наміри відокремитись від Сербії. Урядові війська вдалися до жорстоких каральних заходів.
У березні 1999 р. авіація НАТО (цього разу без санкції Ради Безпеки ООН) розпочала бомбардування території Сербії. Майже тримісячне бомбардування змусило президента Сербії вивести свої війська з Косова.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.