У тоталітарних країнах насаджувалась уніфікована «соціалістична культура», а найменші прояви інакодумства розцінювались як антидержавна діяльність і суворо переслідувалися. Люди були позбавлені можливості користуватися культурними здобутками минулих часів. Боротьба проти впливу «буржуазної ідеології», «занепадницької культури» Заходу розглядалася в усіх комуністичних державах як першочергове завдання партійних та урядових установ. Так звані «культурні революції» супроводжувалися знищенням численних пам’яток культури. Проте спроби ізоляції народів «соціалістичного табору» від зовнішнього світу не мали успіху. У післявоєнні роки зросла економічна взаємозалежність, прискорився процес створення міждержавних організацій світового та регіонального масштабів, у тому числі міжнародних культурних організацій. Це призвело до посилення не тільки економічного, а й культурного співробітництва.
Інтеграція в галузі культури, прискорена науково-технічною революцією, є однією з найважливіших ознак культурного розвитку в другій половині XX ст. Вона супроводжується взаємопроникненням різних культур. Разом із впровадженням таких нових форм передачі інформації, як супутникове телебачення, відео- та звукозапис, потужні радіостанції, відбувається й зближення народів. Світ стає більш цілісним і єдиним. Окремі культурні події водночас спостерігають по телебаченню в усіх країнах світу.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.