Це зближує людей планети незалежно від національності, раси, партійної та релігійної приналежності. Міжнародні фестивалі і конкурси, які стали вже традиційними в другій половині XX ст., сприяють духовному взаємозбагаченню народів, служать своєрідним еталоном для оцінки досягнень у різних галузях культури. Міжнародні культурно-освітні програми, які проводяться під егідою ООН, сприяють вихованню в дусі глибокої поваги до культурних надбань усіх народів.
Важливою ознакою післявоєнного розвитку є розширення географії культурного відродження. Деколонізація Азії й Африки, вихід нових держав на самостійний шлях розвитку сприяли не тільки національному відродженню, а й водночас супроводжувалися взаємовпливами культур різних регіонів. Однак прискорений процес інтернаціоналізації створює чималі проблеми для розвитку власне національних культур різних народів. Не випадково ЮНЕСКО - спеціалізована установа ООН з питань освіти, науки і культури - розробляє програми збереження національних культур та їхньої самобутності.
Індустріалізація сучасної культури, яка є характерною відмінністю її розвитку в другій половині XX ст., призвела до суперечливих наслідків. Технічні вдосконалення сприяють тиражуванню музичних та художніх творів, і вони стають доступними для широких мас населення. Внаслідок цього змінюється співвідношення між елітарною і масовою культу рою.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.