За доступністю і порівняно простою системою відтворення мистецьких праць криється небезпека поширення псевдокультури, розрахованої на невибагливого споживача. Це створює ілюзію, що не потрібно спеціальної підготовки для сприйняття творів мистецтва і належної оцінки роботи митців. У другій половині XX ст. масова культура продукується численними комерційними центрами, які часто в гонитві за прибутком тиражують «твори», які нічого спільного не мають з високими естетичними і моральними цінностями культури.
На розвиток культури зарубіжного світу певний вплив мали широкі громадські рухи, зокрема антивоєнний, рух за права людини, а з 70-х років - рух «зелених» (організацій і партій, які виступають за збереження природного довкілля). В усіх країнах світу діячами культури створено праці різних жанрів на антивоєнну тематику, захисту прав людини, охорони природи. Глобальні проблеми, які постали перед людством у другій половині XX ст., знаходять своє відображення в усіх галузях духовного життя, підводять до усвідомлення того, що людство може врятувати від самознищення лише тисячолітня мудрість культури. Дедалі ширші кола громадськості світу через високий рівень культури, довершеність мистецьких творів, участь у культурній діяльності зближуються й об’єднуються в своєму розумінні побудови світового співтовариства. Роз’єднаний світ набуває єдності в культурі.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.