Рок-музика мала стати вираженням протесту нового покоління молоді проти респектабельного пристосування, престижності, кар’єризму. Прості слова пісень, помірковані спочатку ритми, що стають дедалі гучнішими, докучливі повторювання одного і того ж елементу створюють обстановку загострених емоційних переживань.
Слідом за рок-н-ролом утвердився стиль поп-музики (поп -популярний). Кожний різновид цієї музики асоціювався з певними виконавцями. У 60-х роках великий успіх завоювали поп-групи «Бітлз», «Роллінг стоунз». Зовнішнім виглядом, манерами поведінки, вільним спілкуванням із слухачами в залі виконавці підкреслювали свій демократизм, зв’язок з низами суспільства. їхня музика була простою і доступною, використовувала мотиви міського фольклору, а також елементи джазу і блюзу.
У 70-х роках, коли з’явилося нове покоління молодих музикантів, рок-музика знаходить прояв у крайніх формах «панка» або «металу». Концерти перетворюються на рухливі й галасливі вистави, чудернацько одягнених виконавців музичних творів. Такі концерти супроводжуються миготінням десятків різнобарвних прожекторів. У 80-90-х роках рок представлений великою кількістю стилевих форм, регіональних і національних різновидів.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.