В IV Африканських іграх у Найробі (1987) взяла участь найбільша кількість спортсменів (понад 3 тис). Поряд з фінансовими й організаційними труднощами в числі найгостріших проблем Африканських ігор - відплив спортсменів в індустріально розвинуті країни. Найбільш успішно виступають на африканських іграх спортсмени Єгипту, Нігерії, Алжиру, Кенії, Тунісу. Широку популярність здобули Азіатські ігри, започатковані у Делі (1951). В них взяли участь 490 спортсменів з 11 країн, що змагались у шести видах спорту. В 90-х роках у цих іграх беруть участь понад 6 тис. спортсменів із 40 країн. Ігри включають такі види спорту, як карате, ушу та інші специфічні для азіатських країн змагання. Лідерство на цих іграх в останнє десятиліття захопили спортсмени Китаю, Японії, Кореї.
У зв’язку з тим, що фізкультура і спорт залежать від соціально-економічних умов, в окремих країнах існують значні відмінності у рівні їх поширення. В країнах, що розвиваються, головними причинами, які перешкоджають розвитку фізкультури і спорту, є недостатнє фінансування їх державними орга¬нами, етнічні конфлікти, родоплемінні пережитки. У мусульманських країнах жінки майже не займаються спортом. В країнах з відносно розвинутим фізичним і спортивним рухом (Індія, Єгипет, Індонезія, Алжир, Нігерія, Кенія) фізкультура і спорт культивуються лише в столицях або окремих провінціях. За існуючих умов життя в країнах Екваторіальної Африки, Бангладеш, в лісових районах Центральної та Південної Америки не доводиться в сучасному розумінні говорити про фізичну культуру. Змагання, пов’язані з родоплемінними церемоніальними випробовуваннями, ритуальні рухливі танці далекі від рівня вимог сучасного фізкультурного та спортивного руху.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.