В окремих державах Західної Європи (Іспанія, Португалія та ін.) і більшості країн Латинської Америки (Бразилія, Аргентина, Чилі та інші)продовжували існувати авторитарні режими та військові диктатури. Ці ітржави економічно відставали від індустріально розвинутих країн і характеризувалися величезною соціальною нерівністю. Разом з тим більшим або меншим впливом у країнах Заходу продовжували користуватися комуністичні партії, діяльність яких спрямовувала КПРС. Компартії прагнули дестабілізувати демократичний суспільний і державний лад.
По-іншому розвивалися держави комуністичного табору. В них були сформовані схожі між собою суспільно політичні та економічні структури, що наслідували «радянський взірець», з правлячими комуністичними партіями - «керівною і спрямовуючою силою», з жорстким, а то й жорстоким репресивним апаратом, який з будь-якої нагоди вдавався до політичного терору. В комуністичних країнах було ліквідовано громадянське суспільство, про реальні права людини не було й мови, а громадяни цілком залежали від держави, від волі (а часто й сваволі) партійно-державних структур.

Запис опублікован 9 Январь 2011 о 10:02 в категорії: Світ у ІІ половині XX -на початку XXI ст.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.