Важливим чинником світового розвитку перших повоєнних десятиліть став розпад колоніальної системи. Його зумовили дві обставини. По-перше, в добу науково технічної революції (НТР) колоніальна система як така втратила сенс, перестала бути рентабельною для метрополій. По-друге, розгортався національно-визвольний рух. Відразу після війни він набув найбільшого піднесення в Азії, зокрема в південно-східній її частині, на Середньому Сході. Позбулися колоніалізму народи Індонезії, Індії. Активізувалася національно-визвольна боротьба на Близькому Сході. На початку 60-х років звільнився від колоніалізму Африканський континент. З політичної карти світу зникли британська, французька, бельгійська, а в 70-х роках - португальська колоніальні імперії. В Азії й Африці виникло понад 80 нових суверенних держав із загальним населенням понад 2 млрд. Їх стали називати «країнами, що розвиваються», (Малайзія, Тайвань та інші) країнами «третього світу». Нові держави залишались економічно слабкими, залежними від допомоги й підтримки розвинутих країн. Щодо зовнішньополітичної орієнтації, то більшість з них зайняли позаблокову позицію.

Запис опублікован 9 Январь 2011 о 10:08 в категорії: Світ у ІІ половині XX -на початку XXI ст.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.