У середині 70-х років капіталістичні країни зазнали серйозних труднощів, початок яким поклала енергетична криза. До того часу енергетичної проблеми, по суті, не існувало. Ціни на нафту з Близького Сходу, Африки та Латинської Америки були дуже низькі. З 1973 року нафтодобувні держави різко підвищили ціни (у 10-20 разів), що викликало на Заході енергетичну кризу. Вона підштовхнула загальну економічну кризу 1974-1975 рр., яка була значно глибшою, ніж циклічні спади попередніх десятиліть. Тепер промислове виробництво знизилося в середньому на 12 %. Набуло масового характеру безробіття, яке в індустріально розвинутих країнах досягло 15 млн (порівняно з 7-8 млн на початку 70-х років).
Економіка вільного світу гнучко й оперативно відреагувала на труднощі, швидко пристосувалася до нових умов. Насамперед світове капіталістичне господарство зуміло без зволікання по-долати загрозливу енергетичну кризу. Високі ціни на нафту у 70-80-х роках дали поштовх розвиткові енергозберігаючої технології. Інтенсивно проводилися пошуки родовищ природних копалин. Внаслідок цього гострота енергетичної кризи спала, а разом з тим впала і ціна на нафту.

Запис опублікован 9 Январь 2011 о 10:14 в категорії: Світ у ІІ половині XX -на початку XXI ст.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.