Для комуністичних країн, насамперед для Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), 70-80-ті роки стали періодом назрівання всеохоплюючої суспільної кризи. Це виявилося насамперед у галузі економіки. Вичерпувала можливості ведення господарства на екстенсивній основі, на якій, власне, и трималася планово-бюрократична позаринкова економіка (за рахунок будівництва нових промислових підприємств створення нових робочих місць). Виникла потреба переходу до інтенсивних методів ведення господарства. Це завдання «соціалістичній» економіці виявилося не під силу - темпи її зростання різко впали. Відставання СРСР і комуністичного табору від передових держав світу продовжувало збільшуватися. Другий етап науково технічної революції (НТР) обминув комуністичні держави (як і країни «третього світу»). Натомість радянські керівники взяли курс на тотальну мілітаризацію економіки. У цьому напрямі було досягнуто «успіху», яким радянська пропаганда всіляко пишалася: військово-промисловому комплексові СРСР вдалося зрівнятися зі Сполученими Штатами в галузі гонки озброєнь, зокрема ракетно-ядерних, досягти із Сполученими Штатами Америки (США) паритету, а в деяких видах озброєнь навіть випередити суперника. Домогтися цього стало можливим за рахунок утримування низького рівня життя народу. Мілітаризація виснажувала Радянський Союз, його економіка стала перед перспективою глибокого занепаду.

Запис опублікован 9 Январь 2011 о 10:28 в категорії: Світ у ІІ половині XX -на початку XXI ст.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.