Відразу по війні трудності, пов’язані з переведенням економіки на рейки мирного розвитку, зокрема тимчасове зниження заробітної плати, різко активізували страйковий рух. У 1946 році страйкували 4,5 мільйонів чоловік. У наступні роки через стабілізацію економіки кількість страйків зменшилась, однак робітничий рух залишався досить активним. Страйкову боротьбу очолювали робітники сталеливарної промисловості. Вони провели кілька загальнонаціональних страйків, у кожному з яких брали участь понад півмільйона працюючих.
На відміну від західноєвропейських країн, у Сполучених Штатах Америки так і не виникла масова робітнича партія. Профспілки ж охоплювали близько чверті всієї робочої сили. Тим не менш існували два профспілкові центри - поміркованіша за своїм політичним спрямуванням Американська федерація праці (АФП) і радикальніший Конгрес виробничих профспілок (КВП), які у повоєнні роки зблизилися. Це уможливило їх об’єднання наприкінці 1955 року Об’єднаний профцентр став називатись АФП-КВП. До нього ввійшли близько 15 мільйонів працівників різних галузей господарства.

Запис опублікован 9 Январь 2011 о 11:43 в категорії: США у 1945-1960 рр.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.