Характерною рисою внутрішнього становища країни було помітне загострення соціально-політичної напруженості і в зв’язку з цим - активізація суспільно-політичних рухів різноманітної спрямованості. Щоправда, робітничий рух був менш інтенсивним, ніж у перші повоєнні і навіть у 50-ті роки. Це було пов’язано з невпинним поліпшенням життєвих умов широких верств народу.

Досяг небаченого досі в історії Америки щабля рух чорношкірого населення. Популярності набрали такі форми боротьби проти расової дискримінації, як «сидячі демонстрації» та «рейси свободи». Групи чорних і білих борців за громадянські права вирушали автобусами до південних штатів. Зупиняючись у містах Півдня, учасники рейсів домагалися, щоб афроамериканців у громадських місцях обслуговували нарівні з білими. У результаті протягом двох років боротьби сегрегацію в громадських місцях було скасовано у більш як 200 містах Півдня. Вінцем загальнонаціональної кампанії на підтримку громадянських прав став очолюваний Мартіном Лютером Кінгом улітку 1963 року похід 250 тисяч чорношкірих і білих на Вашингтон, який завершився багатолюдним мітингом біля пам’ятника президентові Аврааму Лінкольну.

Запис опублікован 9 Январь 2011 о 21:44 в категорії: США у 60-х роках.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.