«Канадизація» економіки породила опір з боку корпорацій, пов’язаних з північноамериканським ринком, а заходи, спрямовані на обмеження американського впливу на телебаченні, піддавались критиці обивателів, які звикли до продукції «масової культури». Зазнали невдачі й плани консерваторів з освоєння багатств Півночі.
З 1963 по 1968 p., коли Ліберальна і Прогресивно-консервативна партії не змогли сформувати уряд без підтримки інших партій, Канада переживала період парламентської нестабільності. Кабінет, який до 1968 р. очолював ліберал Лестер Пірсон, не наважувався на рішучі заходи. Найвідомішими його рішеннями були схвалення в 1965 р. нового канадського прапора з червоним кленовим листком на білому полі та укладення т. зв. Автопакту - об’єднання автомобільної промисловості Канади та США. Невпевненість федерального уряду призвела до сепаратистських тенденцій у діяльності провінційних адміністрацій. Яскравим проявом цього стали вимоги уряду Квебеку визнати франкомовне населення провінції окремою нацією і надати їй особливий статус. З цього часу франко-квебекська проблема перетворилася на найболючішу, загрожуючи в окремі роки існуванню всієї федерації.
Корені проблеми криються в історії формування держави, особливостях національного складу іммігрантів, нащадки яких складають основну частину жителів країни.

Запис опублікован 10 Январь 2011 о 18:04 в категорії: Канада.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.