У повоєнний час в Англії остаточно встановилася двопартійна система, у межах якої одна з двох провідних політичних партій - Лейбористська або Консервативна - по черзі здобуває перемогу на парламентських виборах і формує уряд, а інша, що програла, переходить в опозицію. Отже, в британському парламенті, а саме в його нижній палаті - палаті громад -більшість депутатів становили представники названих двох партій. Лейбористська, що репрезентувала лівоцентристський фланг, користувалася підтримкою значної частини робітництва, інтелігенції. Консервативна партія (правоцентристська) також мала широку підтримку серед трудового населення. Крім того, на неї здебільшого орієнтувалися землевласники, промисловці, представники середніх верств. У країні існували й інші політичні партії.
Особливістю роботи палати громад британського парламенту було те, що, починаючи з 1945 р., майже жоден її склад не залишався до кінця своїх п’ятирічних повноважень. За британським конституційним правом, уряд, намагаючись забезпечити своїй партії перебування при владі ще на п’ять років, міг у сприятливий для нього момент розпустити парламент і призначити нові вибори. Британські уряди широко використовували це право, хоч їхні сподівання на успіх не завжди виправдовувалися. На дострокових парламентських виборах неодноразово перемогу здобувала конкуруюча партія. Щодо верхньої палати парламенту - палати лордів, то її законодавчу роль після війни було зведено до мінімуму.

Запис опублікован 11 Январь 2011 о 01:12 в категорії: Велика Британія.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.