Проти британських властей і лояльних до них ольстерських протестантів за возз’єднання Ольстеру з Ірландською Республікою. Боротьба, основною формою якої став терор, тривала протягом кількох десятиліть, то стихаючи, то розгоряючись з новою силою. Переконавшись у неможливості досягнути поставлених цілей насильницькими методами, ІРА змушена була відмовитися від терористичної діяльності. З 1998 р. в провінції встановився хиткий мир.
Зовнішня політика Великої Британії слідувала курсові, Що склався у перші післявоєнні роки. Зміцнювалося співробітництво із США й західноєвропейськими державами. Зокрема, Англія підтримувала політику союзників у німецькому питанні й погодилася на вступ ФРН до НАТО.
Ліквідація колоніалізму, надання Великою Британією незалежності колоніям в Азії й Африці, з одного боку, а з другого -фінансово-економічні труднощі змусили британський уряд відступити від традиційної доктрини «військової присутності», «політики на схід від Суеца». До кінця 60-х років Велика Британія вивела всі свої війська з країн Азії.
Неоднозначно складалися відносини і з Радянським Союзом. Певна лібералізація зовнішньої політики СРСР після 1953 р. сприяла поступовій нормалізації відносин між двома країнами, однак цей процес неодноразово натрапляв на перешкоди.

Запис опублікован 11 Январь 2011 о 01:23 в категорії: Велика Британія.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.