Економіка ФРН розвивалася швидкими темпами. Обсяг промислового виробництва до 1955 р. зріс удвічі, а до 1965 р. ” вчетверо”. За рівнем економічного розвитку Західна Німеччина вийшла на одне з перших місць у світі. Бурхливе економічне піднесення у 50-х роках назвали «німецьким економічним дивом».
У зовнішній політиці західнонімецький уряд вживав найактивніших заходів щодо здобуття юридичної рівноправності ФРН з державами-переможницями та іншими країнами Європи, найшвидшого входження у військово-політичні та економічні структури Заходу. В 1952 р. було підписано Загальний договір між ФРН і трьома західними державами. Ним передбачалося скасування окупаційного статуту в ФРН, проте війська західних держав продовжували залишатися на території Західної Німеччини з метою її оборони від можливої агресії зі Сходу. На основі Паризьких угод 1954 p., укладених західними державами і ФРН, останній дозволялося сформувати армію - бундесвер у складі 12 дивізій (500 тис. військовослужбовців). У 1955 р. Західну Німеччину було прийнято у члени НАТО. Вона ставала важливим міжнародним чинником у Європі й у світі. Навіть Радянський Союз, який на перших порах «не визнавав» ФРН, у 1955 р. встановив з нею дипломатичні відносини. Використовуючи свій могутній економічний потенціал, ФРН стала найактивнішим ініціатором європейської інтеграції, однією із засновниць 1957 р. Європейського економічного співтовариства (Спільного ринку).
У 60-х роках позиції ХДС/ХСС стали слабшати. Позначились економічні ускладнення, а також незгоди з ВДП - партнером по урядовій коаліції. Було зроблено спробу сформувати уряд «великої коаліції», до якого ввійшли представники ХДС/ХСС і СДПН, але він виявився недовговічним (1966-1969).

Запис опублікован 12 Январь 2011 о 16:15 в категорії: Німеччина.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.