НДР розвивалася подібно до інших комуністичних країн Центральної та Східної Європи - сателітів СРСР. Давалися взнаки економічні диспропорції, що виникли в результаті розриву економічних зв’язків із Західною Німеччиною. Сприяти розв’язанню цих проблем мав перший п’ятирічний план (1951-1955). Він передбачав зростання промислової продукції вдвічі порівняно з довоєнним рівнем. З одного боку, було взято надто високі темпи розвитку важкої індустрії, що перевищували реальні можливості країни. Це викликало сповільнення темпів розвитку тих галузей, які працювали безпосередньо на задоволення потреб населення. З другого -будівництво великих промислових підприємств вимагало значних капіталовкладень і, щоб їх знайти, доводилося скорочувати фонд споживання й видатки на соціальні потреби. Одночасно розгортався наступ на приватний капітал і заможне селянство. Все це позначилося на стані економіки республіки, викликало перебої в постачанні населенню потрібної продукції.
Однак партійно-державне керівництво брало чимраз стрімкіший курс на «побудову основ соціалізму» та «загострення класової боротьби». Розпочалася колективізація сільського господарства. Як і всюди, її здійснювали шляхом грубого примусу. В промисловості адміністративним шляхом, без усяких погоджень з робітниками, запроваджували завищені норми виробітку, що означало фактично суттєве зниження реальної заробітної плати.

Запис опублікован 12 Январь 2011 о 16:19 в категорії: Німеччина.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.