Політика «закручування гайок» призвела до соціально-політичного вибуху. В Берліні 17 червня 1953 р. спалахнуло народне повстання проти комуністичного режиму, яке відразу ж охопило понад 270 населених пунктів, у тому числі й найбільші міста. Влада НДР виявилася нездатною справитися з бурхливими подіями і звернулася за допомогою до радянських військ, дислокованих у Східній Німеччині. Повстання було жорстоко придушено.

Після його розгрому правляча верхівка НДР за рекомендаціями Москви змушена була дещо пом’якшити внутрішньополітичний курс. Водночас у зв’язку із входженням Західної Німеччини до НАТО керівники СРСР прийняли рішення про створення свого власного військового блоку - Організації Варшавського договору (1955) з участю НДР і про формування збройних сил Східної Німеччини. На початку 1956 р. було створено так звану Національну народну армію НДР.
На зламі 50-60-х років знову загострилося питання про долю Західного Берліна. Наявність між ним і НДР відкритого кордону дала змогу в 1949-1961 pp. втекти із Східної Німеччини, населення якої становило 16-17 млн, 2,7 млн її громадян (16-17 % її людності). Це дуже пошкодило репутації так званого «реального соціалізму». Щоб перетнути шлях потокові втікачів, керівники СРСР і НДР вирішили «перекрити» кордон із Західним Берліном.

Запис опублікован 12 Январь 2011 о 16:21 в категорії: Німеччина.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.