Незабаром переважна більшість номенклатурних можновладців один за одним змушені були залишити свої пости. Стихійні демонстрації у містах НДР тривали, влада поступово втрачала контроль за ходом подій. Знаменною подією стало відкриття під тиском народних мас у ніч на 10 листопада кордону між Східним і Західним Берліном. Сумнозвісний Берлінський мур було повалено.
У вирі подій СЄПН втрачала владу й розпадалася. У грудні відбувся її надзвичайний з’їзд, на якому партія одержала нову назву: Соціалістична єдина партія Німеччини - Партія демократичного соціалізму (СЄПН-ПДС, згодом просто ПДС). Обрано нове керівництво партії на чолі з представником молодшого покоління Грегором Гізі. Оголошено про докорінну перебудову партії. Однак СЄПН-ПДС дедалі більше втрачала дієздатність. Натомість виникали нові політичні партії й угруповання. Всі вони вимагали усунення СЄПН-ПДС від влади, відмови від «соціалістичного» шляху розвитку НДР. Комуністичний режим НДР зазнав краху. Як з’ясувалося, всередині країни ніякої суспільної підтримки він не мав, а на традиційну «братню допомогу» СРСР у формі збройної інтервенції цим разом розраховувати не доводилося: радянське керівництво недвозначно дало зрозуміти, що втручатись у події, які розгорталися в НДР та інших країнах Центральної і Східної Європи, воно не має наміру.

Запис опублікован 12 Январь 2011 о 16:27 в категорії: Німеччина.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.